Сині джинси стали елементом одягу, що непідвладний часу, культурним відмінностям та трендовим течіям. Їх люблять всі та всюди. Але джерела створення класичних джинсів тягнуться ще з 19 століття. І розроблялися вони для шахтарів, фермерів та інших представників робочого класу.
Дочитайте до кінця, аби дізнатися, як джинси закохали в себе планету Земля.
Як з’явилися перші сині джинси
Наприкінці 19 століття, робочому класові на заході США не вистачало практичного та міцного одягу. Задовольнити попит дефіцитним товаром у 1873 році взявся кравець Джейкоб Девіс. Чоловік заснував колаборацію з постачальником тканин Леві Стрссом (Levi Strauss). Вони є родоначальниками перших джинсів, які згодом отримали вищезгадані шахтарі та інші робітники.
Стросс та Девіс запатентували свою розробку 20 травня 1873. Тепер дата вважається офіційним днем народженням джинсів. Для новітнього одягу Стросс розробив спеціальні заклепки у місцях критичного навантаження. Це зробило джинси оптимальним одягом для суворої фізичної праці.
Перші джинси фарбувалися у синій натуральним індиго. Це також цінувалося робітниками, адже робило їх менш маркими. Їх виготовляли зі спеціальної бавовняної тканини – деніму. У той час денім експортувався з італійської Генуї. Слово джинс походить зі слів bleu de Gênes (Синій з Генуї).
Як джинси полюбили всі
На початку 20 століття, джинси поступово закріпили за собою символ міцності. Парадигма змінилася: їх одягали не лише суворі ковбої, а й зірки Голлівуду та взагалі всі прошарки. Джинси якнайкраще підкреслювали людську індивідуальність та втілювали порив до свободи. Після тривалої експлуатації джинсова тканина починала дещо вицвітати. Це ставало своєрідним полотном, на якому відображалася індивідуальна історія окремого власника джинсів.
У 50-60 роках 20 століття про себе голосно заявили молодіжні культури. Своєю чергою, джинси стали символом бунтарів та нонконформістів. А такі ікони як Джеймс Дін чи Мерилін Монро популяризували рухи у широких масах. Молодь тих років носила джинси, дбаючи про самовираження і тим самим закладала фундамент для джинсів у мейнстримі.
Сині джинси, якими вони є тепер
Трансформація джинсів у повсякденний елемент одягу пояснюється їхньою універсальною привабливістю та адаптивністю. Вони виглядають гармонічно і з суворою сорочкою, і з непримітною футболкою та кросівками. Фактично, можливості стилізації джинсів майже безмежні. Пара класичних джинсів – це своєрідна спадщина та ностальгія, але разом з тим – актуальність.
Щоправда, сучасні джинси мають ряд відмінностей від попередника з 19 століття:
1. Матеріали:
- Раніше виготовлялися з дуже грубого деніму і мали більшу вагу.
- Тепер можуть виготовлятися з еластичних денімів, лайкри, еластану.
2. Дизайн:
- Раніше були простого крою: прямі та з високою посадкою. Містили мідні заклепки, щоб підвищити зносостійкість.
- Тепер фасонів багато: скінні, широкі, висока чи низька посадка. Наявність елементів на кшталт заклепок зазвичай мають лише декоративний характер. Також стали популярними джинси з потертостями й дірками.
3. Виробництво:
- Раніше виготовлялися вручну. Залучення автоматики було мінімальним.
- Тепер виготовляються на фабриках з автоматизованими процесами.
4. Колір:
- Раніше були лише синіми. Як фарбник використовувався індиго.
- Тепер можуть мати будь-який колір завдяки синтетичним барвникам.