Конча-Заспа, Теличка, Караваєві Дачі – це лише кілька районів на карті Києва, які звучать екстраординарно. Вони добре відомі місцевим та гостям столиці, але навіть корінні кияни не завжди орієнтуються в історичних відомостях рідних місць.
Дочитайте до кінця, щоб дізнатися, як в столиці України з’являлися райони з дивними назвами:
Конча-Заспа
Почнемо з елітного передмістя. Дивакувата назва цього не відображає, але будинки на Конча-Заспі належать політикам першої величини, бізнесменам та взагалі представникам української еліти.
Давньоруське слово Конча означало кінець певної місцевості. Згідно з різноманітними версіями, слово Заспа означає піщану косу, пересипані піском озера чи струмки, а також болотисті місцевості. Усі перелічені пункти й справді зустрічаються на території Конча-Заспи.
Хоча існує й альтернативна народна версія, ніби колись там перебували польські війська, що здійснили привал та заснули. Коли ж до них зненацька наблизилися противники, польські вартові без упину вигукували: «Кінчай спати!».
Насправді назви урочищ Конча та Заспа вживалися відокремлено ще з 18 століття. Але від початку 20 століття стійко зафіксувався поєднаний варіант: Конча-Заспа.
Ще трохи цікавого про місцевість:
- На Конча-Заспі знаходяться дачі президентів та прем’єр-міністрів України;
- Тут не вдасться погуляти подібно до локацій у Межигір’ї. Не те щоб Конча-Заспа дуже закрита, просто елітні будинки розташовані якомога далі від людських очей у лісовій місцевості. На перший погляд, район здається звичайною зоною хвойних дерев, що пролягають поблизу проїзної частини. Справжній шарм приховується трохи глибше.
- На Конча-Заспі розташовані тренувальні комплекси для олімпійських збірних України. Також неподалік знаходиться тренувальна база футбольного клубу Динамо Київ;
- Лише 15 км відділяють Конча-Заспу від центру Києва.
Теличка
Це невеликий район правобережного Києва, який від початку 2000-х років намагаються зробити перспективною індустріальною зоною.
Наразі тут немає корів. Але колись були. Принаймні згідно з однією з версій, раніше в цій місцевості мешканці прилеглих сіл випасали рогату худобу.
Є також припущення, що Теличка – це прізвище великого ділка, який колись мав угіддя на згаданій території.
Також є версія, що слово Теличка пов’язане з тюрським словом телеч (сплата) Буцімто за часів Київської Русі на місцевості розташовувалася митниця, де з купців стягувалася телеч за товари.
У архівних документах кінця 17 століття місцевість фігурує під назвою Телячів.
Ще трохи цікавого про сучасну Теличку:
- Колись тут були болота. Їх висушили для індустріальних забудов;
- Це важливий транспортний вузол столиці, але не доведений до ладу: з 70-х років тут намагаються зробити одну зі станцій метрополітену. З 2000-х років місцевість хочуть перетворити на діловий та житловий простір у Києві;
- Через Теличку протікає історична річка Либідь. Хоча її вигляд ліпше нагадує індустріальний вузький канал.
Караваєві Дачі
Чергова дещо дивна, але насправді досить логічна назва. Пов’язана з прізвищем хірурга Миколи Караваєва, який у середині 19 століття обіймав посаду професора Київського університету Святого Володимира.
Сім’я Караваєвих володіла землями, що нині іменують Караваєвими Дачами, де, серед іншого, знаходився їхній заміський будинок. Назва виникла у народі сама собою, як і безліч інших назв місцевостей, пов’язаних з прізвищами їхніх власників. Тим паче Микола Караваєв вважався авторитетною особою у наукових колах та отримав статус почесного громадянина Києва.
Ще цікаве про Караваєві Дачі:
- Часто мешканці Києва використовують сленговий варіант назви – Кардачі;
- Тут знаходиться добре відомий у Києві радіоринок. Він манить мешканців столиці можливістю відшукати нову або ж раритетну техніку за доступними цінами. Але репутація ринку неоднозначна: було багато перипетій з місцевою владою, підпали тощо;
- На Караваєвих Дачах мешкає багато студентів. Одна з причин – поблизу розташований Національний авіаційний університет.
Пуща-Водиця
Один з наймальовничіших природних районів Києва з лісами та озерами.
Як і у попередньому випадку, назва виникла в народі сама собою. На місцевості є густі ліси – тобто Пуща, а також була річка Водиця. Історичні згадки назви Пуща-Водиця фігурують з 1794 року.
Що цікавого в Пущі-Водиці:
- Історичний трамвай номер №12 курсує до Пущі з 1900 року. Це один з найстаріших маршрутів столиці;
- Вважається однією з найекологічніших зон Києва. В околицях озер та лісів Пущі-Водиці кияни обожнюють проводити вікенди;
- Лікарі Яновський та Рубінштейн наприкінці 19 століття сприяли відкриттю санаторіїв на території Пущі-Водиці. Згодом санаторії відкривала і радянська влада. Дотепер там функціонують оздоровчі заклади для дорослих та дітей.
Троєщина
Район-родзинка Києва, що має неоднозначну репутацію та широко відомий за межами столиці.
У порівняння з іншими назвами, Троєищина не виглядає надто екзотичною. Але попри культовий статус лише незначна частина людей знає про походження району.
До великої забудови Троєщини у 1980-х, там існувало селище з однойменною назвою. Згадується, що у селі знаходилася церква Святої Трійці, що й породило назву населеного пункту.
За іншою версією, назва Троєщина є похідним слова троєць, тобто трійця. Подейкують, що історичний розподіл земель Троєщини мав 3 власників.
Що цікавого на Троєщині:
- Район має неоднозначну репутацію і став мемом. Здобув репутацію осередка гопнників та наркодилерів;
- Не курсує метро. Станом на 2016 рік, на Троєщині проживало близько 300 тис. осіб. Попри статус одного з найгустонаселеніших районів, там немає і ніколи не було станції метро. Тисячі мешканців району щоденно мусять діставатися дому на переповнених маршрутках та трамваях. Тема метро та Троєщини також стала мемом і є традиційним тригером критики місцевої влади;
- Має культовий Троєщинський ринок. Одна з найвідоміших торгівельних локацій Києва, де можна придбати будь-що. Товари пропонуються переважно низької якості, але також мають відповідний цінник.
- Сленговий варіант назви Троєщина – Троя.