Кадрова політика київського Динамо впродовж історії рухається синусоїдою. Часом столичний клуб цілковито програвав конкуренцію принциповому конкуренту – донецькому Шахтарю.
Однак у київському клубі все ж знаходилися футболісти, які крізь роки справедливо увійшли в топ найкращих трансферів Динамо. Вони ставали справжніми лідерами, дарували яскраві емоції й назавжди залишили слід у серцях уболівальників.
Читайте далі, щоб пригадати найкращих футболістів на всіх позиціях, які переходили в Динамо Київ, за версією Цікаво Дуже:
Воротар – Максим Коваль
29 листопада 2009 року 16-річний страж воріт запорізького Металурга Максим Коваль відбив пенальті Артема Мілевського на 94-й хвилині матчу. Цей момент став легендарним, адже воротар врятував свою команду від гола у компенсований час, забезпечивши нічию 0:0.
Перед новим сезоном, 26 липня 2010 року, київське Динамо підписало контракт із молодим талантом. Сума трансферу склала близько $4 млн. Для тогочасного українського футболу це була серйозна вартість.
Коваль уклав угоду на 5 років та зміг заявити про себе у матчі проти амстердамського Аяксу у плей-офф раунді Ліги Чемпіонів. Щоправда, пробитися до групового етапу українській команді тоді не вдалося.
Однак попри ранній успіх, голкіпер не зміг закріпитися в основі через конкуренцію та нестабільну гру, що змушувало тренерів шукати інші варіанти.
Загалом за Динамо Коваль відіграв 107 поєдинків.
Правий захисник – Даніло Сілва
Даніло Сілва підписав контракт зі столичним клубом 28 лютого 2010 року. За даними Transfermarkt, бразильський Інтернасіонал отримав €4 млн. 6 березня гравець дебютував у матчі Прем’єр-ліги проти маріупольського Іллічівця, що завершився з нічийним результатом 1:1.
Відтоді Сілва зацементував за собою позицію правого захисника й продовжував виступи за Динамо аж до 2017 року. За цей час український бразилець провів 222 поєдинки, віддав 13 гольових передач і навіть відзначився 3 забитими голами.
Даніло Сілва добре запам’ятався київським уболівальникам не лише надійною грою – він був єдиним іноземцем, який тримав руку на серці під час виконання національного гімну України перед поєдинками.
Після розставання з Динамо Данило Сілва у травні 2025 року повернувся до структури столичного клубу, зайнявши посаду міжнародного представника.
«Цього тижня я офіційно повернувся до ролі міжнародного представника ФК Динамо Київ! Клубу, за який я мав задоволення грати протягом 7 років і який вивів мене на світову арену, граючи в найбільших чемпіонатах світу, і який я тепер з гордістю представляю», – написав він у своєму Instagram.
Правий центральний захисник – Каха Каладзе
На початку 1998 року на запрошення Валерія Лобановського до киян із тбіліського Динамо за скромних $280 тис. перебрався 20-річний Каха Каладзе.
Захищав кольори українського клубу недовго – всього 2,5 роки. Відіграв 71 поєдинок, у яких зміг відзначитися 6 забитими м’ячами, що для центрального захисника – гарний результат. Впевнена гра за киян дозволила Каладзе досягнути нового етапу в кар’єрі – перейти до італійського Мілану за неймовірні на той час €16 млн.
Каладзе справедливо входить до списку кращих трансферів Динамо, але враження про футболіста зіпсували його політичні погляди. З 2017 він обіймає посаду мера Тбілісі, повсякчас демонструючи проросійську позицію.
Лівий центральний захисник – Домагой Віда
2 січня 2013 року 23-річний хорватський захисник Домагой Віда підписав контракт із київським Динамо. Трансфер із Динамо Загреб обійшовся столичному клубу у €5 млн.
За час виступів у Києві Віда провів 161 матч, забив 13 голів та віддав 6 результативних передач. Особливо пам’ятними для вболівальників стали його голи у ворота Шахтаря – перший у фіналі Кубка України 2014 року, другий – у чемпіонаті наступного сезону. Це допомогло Динамо здобути чемпіонство.
Домагой запам’ятався українцям і поза футбольним полем. Разом із колегою по клубу Огнєном Вукоєвичем він став одним із героїв відео після переможного матчу 1/4 фіналу Чемпіонату світу 2018 проти Росії:
Символічно, що Віда забив у ворота росіян 2 голи – в основний час та ще один у післяматчевій серії пенальті.
Лівий захисник – Бард Елькадурі
Літом 2002 року до Динамо приєднався 21-річний марокканець Бадр ель Каддурі. Тоді трансфер за €300 тис. виглядав скромно. Але захисник залишився у Києві на 10 років і став справжнім ветераном клубу.
За 123 матчі у складі Динамо ель Каддурі 4 рази здобував золоті медалі чемпіонату, стільки ж разів тріумфував у Кубку України та ще 5 разів підіймав над головою Суперкубок. Стабільність та відданість команді робили його важливою фігурою у роздягальні й на полі.
Найбільш пам’ятним для марокканця став сезон 2008/09, про що він розповідав клубній пресі у 2013 році. Тоді Динамо зробило гучний єврокубковий прорив та дійшло до півфіналу Кубка УЄФА.
Опорний півзахисник – Огнєн Вукоєвич
У 2008 році Динамо здійснило трансфер, який згодом став одним із найуспішніших у новітній історії клубу. За €6 млн до Києва приїхав 24-річний хорват Огнєн Вукоєвич, який одразу закріпився в основі й протягом наступних 5 сезонів був ключовим гравцем у центрі поля.
За цей час Вуко провів 205 матчів у футболці киян, відзначився 16 голами та став володарем повного комплекту трофеїв: золотих медалей чемпіонату, Кубка та 2 Суперкубків України. Його гра відзначалася не тільки надійністю й працездатністю, а й лідерськими якостями, що особливо цінували партнери та тренери.
Після завершення кар’єри у 2017 році хорват не розірвав зв’язок із клубом. Уже 1 червня він повернувся до Динамо як менеджер із питань Балканського регіону, а згодом – і всієї Східної та Центральної Європи. У липні 2020 Вукоєвич зробив наступний крок, ставши асистентом головного тренера Мірчі Луческу.
Для вболівальників Огнєн залишився символом відданості клубу та прикладом футболіста, який завжди боровся до кінця і прагнув найвищих результатів.
Центральний півзахисник – Мігель Велозу
Підписання літа 2012 року вболівальники Динамо пам’ятають і досі. Тоді до Києва приїхали Ніко Кранчар, Раффаель, Рубен, Тайє Тайво та Мігель Велозу. Це трансферне вікно стало одним із найдорожчих в історії клубу.
Перехід Велозу з італійської Дженоа за €7,5 млн вважався стратегічним. Досвідчений 27-річний португалець швидко завоював статус зразкового легіонера. Він не лише керував грою Динамо в центрі поля, а й відзначався класним ударом, особливо зі штрафних. Його дебютний гол у біло-блакитній футболці припав на матч із ПСЖ, хоча підсумок зустрічі був не на користь киян – 1:4.
У першому сезоні Велозу так і не допоміг Динамо здобути трофей, а команда завершила чемпіонат на 3 місці. Наступний рік виявився ще гіршим – лише 4 сходинка. Тільки перемога у Кубку України сезону 2013/2014 дещо пом’якшила невдачі у внутрішньому чемпіонаті.
Утім, з приходом Сергія Реброва команда знову стала домінувати. Велозу брав безпосередню участь у двох поспіль чемпіонствах Динамо (2014/2015, 2015/2016) та тріумфах у Кубку України.
За 4 роки в Києві Мігель відіграв 127 матчів, забив 14 голів та віддав 13 результативних передач. Португалець завжди залишався професіоналом і справжнім лідером на полі, хоча постійна зміна тренерів не дозволила йому розкрити свій потенціал на повну.
Атакувальний півзахисник – Валентин Белькевич
1996 рік став знаковим у кар’єрі 23-річного Валентина Белькевича – він приєднався до київського Динамо. Однак перші кроки в новій команді були непростими: протягом 2 років під керівництвом Йожефа Сабо білоруський хавбек рідко виходив на поле в основному складі.
Ситуація докорінно змінилася з поверненням Валерія Лобановського. Легендарний наставник побачив у Белькевичі ключову ланку для своєї ігрової моделі. Саме він став сполучним містком між залізною обороною та дуетом нападників Андрія Шевченка і Сергія Реброва. Так сформувався знаменитий атакувальний трикутник Динамо, який гримів на всю Європу в кінці 1990-х. Белькевич організовував більшість швидких та небезпечних контратак, які стали візитівкою киян того часу. За роки у складі Динамо він відіграв 342 матчі та забив 68 голів.
Наприкінці 2007 року, коли завершився контракт, 34-річний Белькевич залишив клуб як вільний агент. А вже 1 квітня 2008 року футболіст отримав українське громадянство.
Після завершення ігрової кар’єри Валентин Белькевич не полишив Київ і відверто говорив, що планує присвятити себе тренерській роботі в Динамо. У червні 2010 року став асистентом старшого тренера молодіжного складу киян. Уже за кілька років, у 2013-му, Белькевич очолив юнацьку команду Динамо. Його дебют на цій посаді виявився блискучим: колектив одразу ж завоював чемпіонство України серед 19-річних.
Влітку 2014 року білоруський українець став головним тренером молодіжного складу до 21 року. Проте цього разу повторити тріумф не вдалося – сезон динамівці завершили лише на шостому місці. У липні того ж року наставника змінив іспанський фахівець Вісенте Гомес.
Несподівана трагедія обірвала життя Белькевича 1 серпня 2014 року. Причиною стала тромбоемболія. За рішенням матері його поховали у Києві, на Байковому кладовищі, де він провів останні роки свого життя.
Правий вінгер – Беньямін Вербич
У грудні 2017 року Динамо підписало 24-річного словенського атакувального вінгера, виклавши €4 млн. За киян Вербич провів 121 матч, відзначився 37 разів та віддав 12 результативних передач.
Словенець регулярно відзначався у воротах Шахтаря. А також відзначився знаковим голом у фіналі Кубка України 2020 року проти полтавської Ворскли (1:1), зрівнявши рахунок у матчі. Потім реалізував свою спробу у серії пенальті, допомігши Динамо взяти трофей.
У статусі зірки українського чемпіонату, після 24 лютого 2022 року перейшов на правах оренди до польської Легії, а згодом – вільним агентом до Панатінайкоса.
Лівий вінгер – Джермейн Ленс
18 червня 2013 року київське Динамо уклало чотирирічний контракт із Джермейном Ленсом, придбавши його у нідерландського ПСВ за €9 млн. Уже з перших тренувань стало очевидно: кияни отримали універсального гравця – атлетичного, швидкісного та технічного.
У столиці України Ленс обрав символічний 7 номер, під яким колись виступав володар Золотого м’яча Андрій Шевченко. Дебютував він 3 липня у матчі проти Зеніта в рамках Об’єднаного турніру, а вже 7 липня відзначився першим голом у поєдинку зі Спартаком Москва.
Уболівальники полюбили Ленса не лише за результативну гру, а й за простоту та відкритість – риси, рідкісні для футболістів його рівня. За 2 сезони в Динамо нідерландський півзахисник провів 78 матчів, у яких забив 16 м’ячів і стільки ж разів асистував партнерам.
У 2015 році він залишив Київ, переїхавши до Англії. Сандерленд заплатив за Ленса €12 млн, відкривши для нього нову сторінку кар’єри в англійській Прем’єр-лізі.
Центральний нападник – Максим Шацьких
Літом 1999 року вдалу гру 21-річного Максима Шацьких помітили скаути київського Динамо. Клуб без вагань викупив його контракт – просто посеред сезону. І вже наступного дня, 24 липня, форвард дебютував у чемпіонаті України в матчі проти львівських Карпат.
У дебютній грі Ліги Чемпіонів проти Жальгіріса Шацьких одразу ж відзначився дублем і став героєм зустрічі.
Українська преса швидко охрестила його новим Шевченком – саме тоді Шева перейшов до Мілана. У наступному раунді Максим підтвердив свій клас, забивши голи данському Ольборгу і на виїзді, і в Києві.
За 10 сезонів у Динамо Шацьких двічі ставав найкращим бомбардиром чемпіонату України та тричі – Кубка України. У його активі 23 голи в єврокубках і 97 у вищій лізі (включно з чотирма хет-триками). Це дозволило йому увійти до Клубу Олега Блохіна і стати найрезультативнішим легіонером в історії клубу.
Загалом за Динамо він забив 142 м’ячі – це третій показник після Сергія Реброва (163) та Олега Блохіна (266). Водночас нинішній лідер киян Андрій Ярмоленко з його 137 голами вже наближається до цього результату.
У складі Динамо Шацьких 6 разів вигравав чемпіонат України, 5 разів здіймав Кубок і двічі ставав володарем Суперкубка. Окрім цього, він отримав українське громадянство, остаточно пов’язавши свою долю з нашою країною.
Тренер – Юрій Сьомін
За час незалежності України лише троє іноземців очолювали київське Динамо. Першим серед них став Юрій Сьомін, який 8 грудня 2007 року був офіційно представлений як головний тренер. Його контракт був розрахований на 2,5 роки.
На той момент Динам» переживало кризу: у чемпіонаті команда відставала від Шахтаря, а в Лізі Чемпіонів програла всі 6 матчів групового етапу. Сьоміну вдалося стабілізувати гру, і кияни знову повернулися до традиційної дуелі за титул із донеччанами.
Справжній злет настав у сезоні 2008/09. Динамо без проблем випередило Шахтар у чемпіонаті на 12 очок і яскраво проявило себе в єврокубках. У відборі до Ліги чемпіонів кияни двічі розгромили московський Спартак із рахунком 4:1.
У групі впевнено грали проти топсуперників, зокрема лондонського Арсенала. Хоча до 1/8 ЛЧ Динам» не дісталося, третє місце дозволило продовжити шлях у Кубку УЄФА. Там команда здолала Валенсію, Металіст та Парі Сен-Жермен, вийшовши до півфіналу, де поступилася Шахтарю.
У травні 2009 року контракт із Сьоміним розірвали – тренер вирішив повернутися до московського Локомотива. Але вже у грудні 2010-го він знову очолив Динамо, підписавши угоду на 3,5 роки. У Лізі Європи того сезону кияни дійшли до чвертьфіналу, сенсаційно вибивши Манчестер Сіті. Однак у 2012 році серія невдач у Лізі чемпіонів і внутрішніх турнірах змусила керівництво клубу піти на кадрові зміни. 24 вересня Сьоміна було звільнено.
Попри це, сам тренер неодноразово підкреслював: роки, проведені у Києві, стали одними з найкращих у його кар’єрі. Його здобутки в Динамо – чемпіонство України 2008/09, перемога в Суперкубку-2011 та вихід до півфіналу Кубка УЄФА.
Водночас розповідаємо про топ-10 найгірших трансферів в історії Динамо Київ.