1912 рік, ніч з 14 на 15 квітня, мегасучасний та найбільший лайнер світу Титанік перебуває у північній частині Атлантичного океану й стрімко прямує до Нью-Йорку. Протягом дня екіпаж Титаніка отримує сповіщення від інших суден про айсбергові поля на шляху. Команда не вживає особливих заходів безпеки. О 23:40 Титанік зіштовхується з айсбергом. Його перший та останній рейс перетворюється на одну з наймасштабніших морських катастроф в історії.
Усе це ви вже знаєте завдяки незліченним документальним фільмам, а також вкладу Джеймса Кемерона й Леонардо Ді Капріо.
Але якщо лайнер став настільки культовим об’єктом, тоді чому його не можна підняти з дна океану та чи намагалися це зробити? Лише уявіть, що в музеї Титаніка з’явиться його найграндіозніший та найцінніший експонат – сам Титанік. Місце стало б приреченим на нескінченний туристичний потік.
Читайте далі, щоб дізнатися, чому навіть з наявністю технологій 21 століття підйом Титаніка з океанічних глибин залишається невиконаною задачею:
Титанік затонув і все одразу стало складно
Почнемо з того, що точне місце катастрофи дослідники шукали 73 роки! Лише 1 вересня 1985 року пошукова експедиція професора океанології Роберта Балларда увінчалася успіхом. Можливо, сьогодні ми б мали більший прогрес у підйомі Титаніка з дна Атлантики, якби увесь цей час розуміли, де він знаходиться.
Чому дослідникам було так тяжко? Титанік лежить на глибині 3800 м. І технології 20 століття просто не могли якісно дослідити такі глибини. Це майже 5 хмарочосів Бурдж-Халіфа, виставлених один поверх одного. До того ж туди не проникає світло. А тиск настільки руйнівний, що якщо занурити людину з площею тіла ~1,7 м², то на неї діятиме сила понад 65 мільйонів кг (65 000 тонн). Отже, якщо ми говоримо про підйом Титаніка, то неодмінно маємо на увазі небезпеку для людських життів, а також відсутність гарантій успіху.
Причина №1: Титанік занадто важкий
Довжина титаніка складала майже 270 м, а вага – 53,3 тонни. Це не так багато, якщо зрівняти з сучасним велетнем-лайнером Icon of the Seas довжиною 365 м та вагою 250, 8 тонн.
Однак ми все ще говоримо про об’єкт вагою 53,3 тонни, що лежить на глибині майже 4 км. Яким чином його підняти? Це шалений виклик для будь-якої сучасної техніки. Адже ми просто не маємо достатньо потужних буксирів чи тросів, щоб транспортувати таку вагу з урахуванням архіскладних умов. Щоб це здійснити потрібна не лише техніка, але й надзвичайно креативний інженерний розум.
Причина №2: сталь Титаніка стала крихкою
Минуло понад 100 років відколи лайнер затонув. Увесь цей час він перебуває під тиском солоної води. Його сталевий корпус давно ослаб і, ймовірно, під час спроб транспортування розпадеться на шматки.
Додайте до цього факт, що Титанік розламався на дві частини, коли затонув. Корма та ніс лежать на відстані приблизно 600 м одна від одної. Тобто мова йде навіть про 2 підйоми, які б вимагали особливої делікатності.
Причина №3: надто дорого
Прорахунок операції з підйому Титаніка складе астрономічні суми. Теоретично мова йде про десятки чи й сотні мільйонів доларів та значні ризики.
Безпечно дістатися до дна Титаніка – це вже задача не з легких. І підтвердженням тому у 2023 році став британський дослідник та генеральний директор компанії OceanGate Стоктон Раш. Він сконструював батискаф Титан на якому здійснював занурення до місця гибелі Титаніка.
Але Титан спіткала трагічна доля. 18 червня 2023 року батискаф вибухнув на глибині 3800 метрів. На борту, серед інших, перебували мільярдери Гаміш Хардинг та Шахзада Давуд. Імовірно, їхня загибель послугувала прикладом для інших впливових осіб, які потенційно могли б проявляти інтерес у підйомі Титаніка.
Причина №4: етичні міркування
На дно Атлантики Титанік потягнув за собою приблизно 1500 осіб. Деякі рідні загиблих та просто пересічні люди ставляться до лайнера як до недоторканого підводного кладовища.
До того ж вартість потенційної операції породжує критику доцільності використання таких шалених ресурсів. Оскільки у світі завжди вдосталь місць, де елементарні норми гігієни, харчування, водопостачання чи технологічного прогресу знаходяться так само глибоко, як і Титанік.
Епічні ідеї з підйому Титаніка
Цікаво, що хоч Титанік і знайшли лише в 1985, протягом усього часу вистачало ентузіастів, які пропонували дивовижні ідеї з підйому пароплава. І деякі з них знаходили реальну фінансову підтримку, хоча й звучали не дуже:
- 1914: ідея підняти Титанік за допомогою надпотужних електромагнітів. Ними мав здійснюватися пошук. А в разі успіху кількість магнітів хотіли збільшити. Потім флотилією буксирів Титанік прагнули транспортувати. Альтернативно розглядали електромагніти на повітряних кулях. Ідею визнали надто дорогою та сумнівною;
- 1960: пропонується підняти Титанік за допомогою газових балонів. З цією метою була заснована компанія Titanic Salvage Company. Але все зайшло в глухий кут, коли ніхто так і не пояснив, як газові балони будуть наповнюватися на глибині 3800 м;
- 1970: айсберг потопив Титанік – айсберг і врятує. Таку ідею запропонував чоловік, на ім’я Артур Гікі. За задумом, слід було масивно заморозити Титанік аж доки той не спливе на поверхню. Прорахували, що для реалізації знадобиться пів мільйона тонн рідкого азоту. Артур Гікі був безробітним і не зміг профінансувати проєкт, а інших охочих не виявилося;
- 1970-ті: ряд ідей, які пропонують підіймати Титанік за допомогою різних речовин чи предметів. Дивовижно, але цілком серйозно розглядалися кульки для пінг-понгу та вазелін. Коли від цих варіантів відмовилися, настала черга спеціальних скляних кульок, якими хотіли заповнити простір Титаніка і які були б стійкими до підводного тиску. Реалізація без будь-яких гарантій обійшлася б у $240 млн (нині це $2 млрд з урахуванням інфляції).
На жаль чи на щастя, після знахідки Титаніка стало очевидно, що його єдина доля – навічно спочивати на дні Атлантичного океану. Лайнер зламаний навпіл, його кормова частина являє собою купу розірваного металевого брухту. Носова частина має кращий стан, але на момент знахідки перебувала під 20-метровим шаром мулу. Решта уламків Титаніка розкидані в радіусі 5 км. Пароплав знаходиться під егідою ЮНЕСКО та повільно розкладається на океанічному дні.
Водночас розповідаємо про найбільших риб світу, що живуть в океанах, морях та річках.