Антарктида – це найвищий, найсухіший, найхолодніший і найвітряніший континент на планеті Земля. Через свою віддаленість, суворий клімат і відсутність природних сухопутних зв’язків материк залишався ізольованим протягом 35 мільйонів років. До її відкриття в 1820 році жодна людина ніколи не бачила цієї крижаної землі.
Читайте далі, щоб дізнатися, чи є життя на Антарктиді сьогодні:
Хто живе в Антарктиді?
Антарктида не має корінного населення чи постійних громадян. Там немає міст, сіл або промислових підприємств. Єдиними місцями, де постійно перебувають люди, є наукові станції – автономні поселення, створені для досліджень і спостережень.
На таких станціях одночасно живуть від кількох осіб до понад сотні. Улітку там може бути до 50 мешканців, а взимку – лише 15–20. До речі, в Антарктиді не говорять про весну чи осінь – там є лише літо (з жовтня-листопада до березня-квітня) та зима, яка триває решту року.
За оцінками, у розпал антарктичного літа на континенті перебуває близько 5 тисяч науковців і технічного персоналу, а також приблизно 45 тисяч туристів, які прибувають на експедиційних круїзах. Узимку ж кількість людей зменшується до тисячі дослідників.
На території Антарктиди розташовані 66 наукових станцій, які належать різним країнам. Деякі з них великі, а на деяких працюють лише кілька людей. Приблизно половина баз закриваються на період суворої антарктичної зими, тоді як решта функціонують цілий рік.
Більшість науковців працюють за короткостроковими контрактами на 3–6 місяців. Деякі залишаються довше – до 15 місяців, що охоплює дві літні кампанії та одну зиму. Раніше звичною практикою було залишатися на 3 літа й 2 зими, проте тепер це велика рідкість.
Іноді дослідникам доводиться зимувати вимушено – коли льодові умови не дозволяють судну дістатися станції, і люди змушені залишатися на пів року або й довше, поки море знову стане судноплавним. Такі ситуації трапляються рідко, але вони стають серйозним психологічним випробуванням для полярників.
Найбільша база континенту – американська станція Мак-Мердо, розташована в затоці Мак-Мердо-Саунд. У години пік тут мешкає до тисячі осіб. Її часто порівнюють із невеликим військовим містечком або нафтовою платформою – настільки динамічним є потік персоналу.
Як живуть люди в Антарктиді
Антарктичні бази – це віддалені самодостатні форпости цивілізації. Вони мають міцні будівлі, транспорт, лабораторії, їдальні, гуртожитки, медпункти, навчальні класи, а подекуди навіть теплиці, спортзали та зони відпочинку, де проводять культурні заходи.
Умови життя надзвичайно суворі. Температури іноді такі низькі, що без повного екіпірування – багатошарових утеплених курток, штанів, черевиків і рукавиць – виходити на вулицю просто небезпечно. Під час бур чи білої імли видимість може впасти до нуля, і тоді заборонено виходити з приміщення.
Попри це, життя на базах не позбавлене розваг. Між станціями організовують турніри з дартсу, конкурси короткометражних фільмів, полярні занурення, катання на снігоходах або квадроциклах, а іноді – прогулянки на надувних човнах Зодіак уздовж неймовірно красивого узбережжя. Також є відома традиція між американськими та новозеландськими науковцями влаштовувати льодове регбі.
Фото – Wesclark
Уся діяльність на континенті суворо регулюється Договором про Антарктику та Мадридським протоколом, які визначають його як природний заповідник, присвячений миру та науці. Усі експедиції зобов’язані мінімізувати вплив на навколишнє середовище, а персонал несе відповідальність за дотримання екологічних стандартів.
Хто мешкає в Антарктиді крім людей
Антарктичні температури вкрай несприятливі не лише для людей, а й для більшості наземних тварин. Найвідоміші мешканці – пінгвіни, тюлені, морські котики та кити – фактично є морськими істотами, які лише частину життя проводять на льоду.
На суходолі ж виживають лише найвитриваліші організми: мохи, лишайники, печіночники та мікроскопічні безхребетні – ногохвостки, нематоди, мошки й тихоходки. Ці крихітні істоти пристосувалися до екстремальних умов і можуть витримувати морози, вітри та посуху, що згубні для більшості форм життя.
«Міста» Антарктиди
Два місця іноді називають антарктичними містами. Це чилійська Вілла Лас Естреллас (приблизно 100 мешканців улітку й 80 взимку) на острові Кінг-Джордж та аргентинська Есперанса (55 зимівників) у затоці Хоуп.
В обох населених пунктах є школа, медичний пункт, спортзал і житлові будівлі, однак їх краще описати як військово-наукові комплекси, а не справжні цивільні поселення.
Наприкінці 1970–1980-х років до цих баз навіть відправляли жінок на пізніх термінах вагітності, аби діти народжувалися безпосередньо на континенті – так уряди Чилі й Аргентини демонстрували свої територіальні претензії на частину Антарктики.
Сьогодні Вілла Лас Естреллас є також туристичним магнітом. Звідти відвідувачі можуть подорожувати Антарктикою повітрям або морем. Якщо раніше єдиний шлях до континенту пролягав через небезпечну протоку Дрейка, то тепер можна долетіти літаком і приєднатися до круїзу вже на місці. Проте багато мандрівників досі вважають класичну морську подорож однією з найромантичніших у світі.
На острові діє невеликий готель, а серед популярних розваг – катання на лижах, снігоходах і, звісно, спостереження за дивовижною дикою природою.
Чи можна переїхати жити в Антарктиду
У звичному сенсі – ні. Ви не можете просто переїхати до Антарктиди, знайти житло, роботу, створити сім’ю чи відкрити бізнес. Континент не має громадянства, власних законів чи місцевого самоврядування.
Однак ви можете потрапити сюди як науковець, технічний спеціаліст або учасник експедиції. Для цього потрібно пройти відбір і отримати запрошення ще до відправлення. Це непросто: конкуренція висока, і багатьом доводиться подавати заявки не один раз. Але для тих, хто наполегливий і має необхідні навички, життя в Антарктиді стає унікальним і незабутнім досвідом.
Доступ до континенту суворо регулюється Договором про Антарктику. Щоб організувати власну експедицію, потрібно отримати дозвіл від уряду своєї країни та довести, що ваша подорож не зашкодить природі. Без офіційного дозволу відвідування Антарктиди є порушенням закону, як і перевищення терміну перебування чи недотримання умов договору.
Антарктида залишається єдиним континентом без постійного населення. Хоч людина і навчилася жити там тимчасово, природа досі нагадує, що цей край належить не нам, а планеті.
Водночас розповідаємо, хто живе в пустелі Сахара.