Коли ви купуєте пакет для продуктів у супермаркеті, то навряд задумуєтеся, що його поява змінила світ на до та після. Факти про пластик вражають, дивують та лякають одночасно.
Є 3 фундаментальні дати, які вам слід знати, коли мова йде про пластик:
- У 1856 році англійський хімік Александр Паркс створив штучну пластмасу, яку назвав паркезином;
- У 1907 році американський хімік Лео Бекеланд винайшов перший повністю синтетичний пластик – бакеліт;
- У 1959 році шведський інженер Стен Густав Тулін винайшов пластикові пакети у сучасному вигляді.
А потім ми зрозуміли, що щось пішло не так. Читайте далі, щоб дізнатися, як пластик повпливав на наше життя:
Пластик – це перероблена нафта.
Пластик є полімерним матеріалом. Тобто складається з двох ланцюжків молекул, що звуться мономерами. Більшість мономерів отримуються з побічних продуктів нафти та газу.
Щоб отримати 1 кг пластику, необхідно витратити близько 2 кг нафтових продуктів. А загалом майже 10% усієї видобутої нафти витрачають на виготовлення пластикової продукції.
Пластик – майже вічний матеріал
Мікроорганізми, гриби й бактерії, що знаходяться у ґрунті, не здатні їсти пластик. До того ж пластикові вироби стійкі до вологи, перепадів температури, біологічної деградації.
Скільки часу живе викинутий пластик:
- Пляшка – 450-1000 років;
- Пінопласт – 500 років;
- Стаканчики – 50+ років;
- Пакети – 10-20 років (але потім розклад на мікропластик).
Загалом розклад на мікропластик стосується всіх типів продуктів. І це велика проблема, адже його мікроскопічні частинки забруднюють воду, ґрунт і повітря.
Людство усвідомило про проблему з пластиком у 70-х роках
У той період екологи активно били на сполох, аналізуючи погіршення стану водойм на Планеті. На почату 21 ст. побічні ефекти використання пластику набули глобального усвідомлення. Почала фіксуватися масова загибель морських та океанічних тварин, пластикові залишки стали виявляти у повітрі.
Близько 40% усіх пластикових продуктів мають одноразове призначення
Ми вже чітко знаємо про негативний вплив пластика.
Разом з тим більшість пластикових пакетів, стаканчиків, виделок і ложок, а також обгорток мають одноразове призначення.
Лише одних тільки пакетів ми використовуємо за рік в обсязі близько 5 трлн.
Лише 10% загальної кількості пластику було перероблено
Ще приблизно 20% ми спалюємо.
Решта – це фактично сміття. Воно накопичується на звалищах, потрапляє у водойми та ліса.
За 1 хвилину в океан потрапляє така кількість пластика, яка б помістилася у вантажівку
Екологи стверджують, що до 2030 року кожні 60 секунд в океанічні води потраплятиме кількість пластика, еквівалентна 2 вантажівкам. Також передбачається, що ще через 20 років ця кількість подвоїться.
Океан – це сховище для 5 трлн пластикових частинок
Частина пластика плаває на поверхні води. Загалом це приблизно 269 тис. тонн.
Але також забруднені й океанічні глибини. І в цьому випадку мова йде про мільярди пластикових мікроволокон.
Їх поїдають риби та інші океанічні мешканці, що згодом призводить до смерті. Також риби та птахи гинуть, коли заплутуються у пластикових відходах.
Пластик вбиває 100 тис. морських ссавців за рік
Черепахи, кити, птахи постійно зіштовхуються з пластиком у своєму природному середовищі існування.
Під час розтину викинутих на берег ссавців, знаходять десятки кілограмів проковтнутого пластику у шлунках.
Усі мертві морські мешканці, викинуті на береги Великобританії, мали пластик у шлунках
Це шокуюче дослідження провели у 2019 році.
Вибірку зробили з 50 тварин 10 різноманітних видів. Всередині кожної з них містилися частинки риболовних сіток або мікропластику.
Філіппіни та Індія – головні пластикові забрудники
Насправді всього 20 країн є основними провокаторами пластикового забруднення Землі.
З суттєвим відривом до списку входять: Філіппіни, Індія, Китай, Індонезія, В’єтнам.
Окремо виділяється Америка. Формально США не входять у п’ятірку пластикових забруднювачів. Але лідирують за споживанням пластику на душу населення. А також є потужним експортером пластику у бідніші країни, де той зрештою потрапляє в природу.
У крові людини знайдено пластикові частинки
У 2022 році вчені з Нідерландів провели дослідження і виявили мікропластик у крові людини. Він був знайдений у 80% проаналізованих зразків.
Частинки потрапляють до нашого організму з повітрям, водою, їжею та косметикою.
Найтривожніше, що медики та науковці до кінця не розуміють, які наслідки це може нести для здоров’я людини.