Коли людина закохується, їй здається, що у неї виростають крила. З погляду науки, наше тіло та процеси, що відбуваються в ньому, справді змінюються.
У стані закоханості відчуття, поведінка та реакція на навколишній світ кардинально перебудовуються. Пурхають метелики у животі, долоні пітніють, пришвидшується серцебиття, а зіниці розширюються з одного лише погляду на об’єкт пристрасті.
Кохання водночас підносить до небес і збиває з пантелику. Адже воно приходить із цілим спектром протилежних емоцій — від ейфорії до паніки — спричинених хімічними процесами, що відбуваються в організмі.
Хелен Фішер, біологічний антрополог та автор книги «Чому ми кохаємо?», поділяє кохання на 3 стадії: пристрасть (романтичне почуття), фізичний потяг та емоційна прихильність. На кожну з них тіло реагує по-особливому. Попри те, що багато аспектів кохання досі залишаються для нас загадкою, вчені змогли виділити кілька універсальних симптомів, характерних для цього почуття.
Дочитайте до кінця, щоб дізнатися, які хімічні реакції за цим стоять:
Ми відчайдушно бажаємо зустрічі з коханою людиною та страждаємо, якщо вона неможлива
Чому ми відчуваємо безмежне щастя, перебуваючи поруч з об’єктом пристрасті, та жахливу ломку за його відсутності? Все просто: у закоханої людини та кокаїнового наркомана активізовані однакові області мозку.
Це підтвердило дослідження Сірак’юського університету, проведене у 2010 році. Вчені виявили, що коли піддослідні дивилися на фотографії своїх партнерів, активізувалася дофамінергічна система. Точнісінько як у людей, які приймають заборонені речовини. У закоханих починали виділятися хімічні речовини, що викликають ейфорію – дофамін, окситоцин, адреналін та вазопресин. І якщо окситоцин, також відомий як гормон кохання, дарує нам безмежне блаженство, то вазопресин може викликати агресію та втрату контролю над своєю поведінкою (ту саму ломку).
Долоні стають вологими, серце б’ється частіше
Коли ми закохуємося, збільшується приплив крові до мозкового центру задоволення, а також виділяються гормони адреналіну та норадреналіну. Саме через них у нас пітніють долоні та частішає серцебиття поруч з об’єктом пристрасті. Адреналін та норадреналін також відповідають за мобілізацію організму в стані стресу, концентрацію на осередку сильних емоцій. Тому в нас виникають нав’язливі думки про ту людину, до якої ми небайдужі.
Метелики у животі
Відчуття, яке називають метеликами у животі, цілком реальне. Адже у стані закоханості в нашому організмі виділяється не лише окситоцин – гормон щастя, а й кортизол – гормон стресу. Під його впливом ми відчуваємо тривогу і починаємо мучити себе питаннями: «Що він відчуває до мене?», «Чому вона так довго не відповідає?», «Чому він так дивно подивився на мене?» Підступний кортизол до того ж звужує кровоносні судини навколо кишківника, що призводить до відчуття легкої нудоти. Так-так, до метеликів у животі.
Поцілунки нам подобаються не лише тому, що вони приємні
Не засмучуйтеся, є гарні новини: дію кортизолу можна нейтралізувати простим і приємним способом – цілуватися! Під час цього процесу зменшується вироблення глюкокортикоїдів – гормонів, пов’язаних із появою підвищеної тривожності та стресу. А в мозку починають виділятися ендорфіни – ендогенні опіати, які дарують нам почуття радості та водночас знімають біль.
Ми стаємо одержимі своїм партнером
Донателла Марацциті, професорка психіатрії та директорка лабораторії психофармакології Пізанського університету, виявила, що коли люди закохуються, у їхньому мозку знижується рівень серотоніну. Така ж картина спостерігається у тих, хто страждає на обсесивно-компульсивний розлад.
«Оскільки обидва стани викликають почуття розгубленості та нав’язливі думки, закоханість можна назвати легкою формою обсесивно-компульсивного розладу», — каже вона. Однак не все таке страшно. Це лише тимчасовий побічний ефект закоханості.
Вже через рік-півтора від початку романтичних стосунків рівень серотоніну повертається до норми.
Ми поводимося нелогічно та безглуздо
Ви вже знаєте про центри головного мозку, які активуються під час закоханості. Але є ще ті, які навпаки вимикаються. Вчені Семір Зекі та Хелен Фішер виявили, що у закоханих людей знижується активність мигдалеподібного тіла, а також лобових та префронтальних часток. І так вийшло, що саме ці неврологічні області відповідають за критичне мислення, вибудовування логічних зв’язків та обдумування результатів. Словом, досить озиратися на попередні стосунки та жахатися: «Де були мої мізки?!». Ви не винні у цій дивній поведінці. Вас просто підбурив власний мозок.
Наші зіниці розширюються
Коли ми дивимося на кохану людину, наші зіниці розширюються. Але чому це відбувається? Вся річ у тім, що хвилювання та збудження, яке ми відчуваємо в момент зорового контакту з об’єктом пристрасті, призводять до стимуляції симпатичної гілки вегетативної нервової системи, внаслідок чого змінюється розмір наших зіниць.
Кохання лікує (принаймні точно працює як таблетка від головного болю)
Оскільки підвищений рівень окситоцину в організмі знижує стрес, взаємодія з коханою людиною може вилікувати вас від мігрені. Це довело дослідження медичного факультету Стенфордського університету, здійснене у 2010 році. У ньому взяли участь люди, які страждали на хронічні головні болі. Традиційна медицина не могла їм допомогти. Тоді вчені запропонували піддослідним скористатися назальним спреєм з великою дозою окситоцину. Результати експерименту перевершили всі очікування: 50% учасників повідомили, що їхній головний біль зменшився вдвічі за 4 години. А 27% заявили, що мігрень повністю пройшла.