Сонце – це рушій життя на Землі. Воно забезпечує світло, тепло та умови, необхідні для існування живих організмів.
А ще сонце – це зірка. І всі зірки рано чи пізно припиняють існувати. На жаль, Сонце також повторить їхню долю та запустить незворотні процеси для нашої планети.
Читайте далі, щоб дізнатися: коли погасне Сонце, чому і як це відбуватиметься та як діяти людству у такому випадку.
Коли погасне сонце: припущення науковців
Сонце почне гинути приблизно через 5 млрд років, адже в його ядрі закінчиться водень. Це не просто популярна теорія, а висновок, підтверджений сучасними моделями еволюції зірок і науковими спостереженнями.
Наприклад, авторитетна енциклопедія з астрономії Britannica ділиться відомостями, що зірки схожого розміру зберігають основний стабільний режим близько 10 млрд років. Сонце вже пройшло приблизно 4,5 – 4,6 млрд років свого життя. Тобто попереду приблизно половина життєвого циклу.
Своєю чергою фактичний вік Сонця підтверджує радіоізотопне датування найстаріших метеоритів, вікові оцінки найстаріших земних і місячних порід та теоретичні моделі еволюції зірок.
Для пересічної людини ці терміни прозвучать незрозуміло та сумнівно. Але наукові дані дають справді високу впевненість. Частки радіоактивних ізотопів розпадаються з відомими періодами (наприклад, уран/свинець) та вимірюються з точністю у лабораторіях. Радіоізотопні години метеоритів, старість земних і місячних порід, а також зоряна фізика – усе вказує на одне і те ж число (близько 4,5-4,6 млрд років).
Як саме відбуватиметься процес згасання Сонця
Слід розуміти, що сонце світить не тому, що горить. У його ядрі безперервно відбувається термоядерний синтез. Температура там сягає ≈ 15 мільйонів °C. Тиск дорівнює сотні мільярдів атмосфер.
За таких умов ядра атомів водню (протони) можуть зливатися між собою. Основний ланцюжок реакцій називається протон-протонний цикл.
Саме ця енергія забезпечує:
- Створення світла;
- Нагрівання плазми;
- Утримання Сонця від стискання власною гравітацією.
У цьому ланцюжку водень – найпростіший атом. Приблизно на 74% Сонце складається з нього. І це просто астрономічно величезний запас палива.
Але ми вже заначили, що його рівень почне знижуватися. При цьому він не зникне повністю, а закінчиться саме в ядрі. Водень поступово перетворюється на гелій. Зрештою ядро стане гелієвим, термоядерні реакції там сповільняться, енергії стане менше. І це початок смерті Сонця.
Однак воно не вибухне та навіть не згасне. Саме слово згасне є лише загальним терміном, що допомагає пересічній людині усвідомити суть незворотності. Фактично ж воно перейде в інший режим існування, який заведено називати фазою червоного гіганта. Його зовнішні шари сильно роздуються, а радіус зросте у сотні разів.
Що буде з планетою, коли Сонце помре
Після переходу Сонця в режим червоного гіганта, для планети Земля є 2 імовірних сценарії:
№1 Сонце поглине нашу планету:
- Під час розширення Сонце досягне або перевищить 1 астрономічну одиницю (відстань Земля-Сонце);
- Атмосфера червоного гіганта буде значно ширшою;
- Земля почне рухатися крізь цю розріджену плазму.
За такого перебігу планета просто втрачає орбіту, плавиться та асимілюється Сонцем.
№2 Земля формально виживе, але з катастрофічними наслідками:
- Сонце втратить значну частину маси через зоряний вітер;
- Менша маса = слабша гравітація;
- Орбіта Землі може відсунутися назовні.
Але це навряд вважатиметься хепі-ендом, адже температура на поверхні Землі становитиме тисячі градусів, а кора розплавиться.
Як вижити людству, коли Сонце гинутиме
Насправді величезні проблеми для людства почнуться ще задовго до цілковитої смерті Сонця.
Науковці прогнозують, що приблизно через 1 млрд років Сонце стане на ~10% яскравішим. Це запустить неконтрольований парниковий ефект і океани почнуть випаровуватися. Ще через 2–3 млрд років поверхня Землі стане стерильною, не лишиться жодного складного життя.
Уже сьогодні є кілька серйозно обговорюваних сценаріїв, як людству вижити в умовах колапсу Сонця. Деякі з них звучать напівфантастично, але є й більш реалістичні ідеї:
- Ми маємо стати міжпланетним видом. Людство не може вижити, залишаючись прив’язаним до однієї планети. І як варіант порятунку можна розглядати: колонізацію Марса, поселення на супутниках Юпітера і Сатурна або створення власних штучних планет. Цю ідею просувають NASA, ESA, Ілон Маск, Джеф Безос;
- Міграція до іншої зоряної системи. Теоретично можливо знайти іншу зірку і переселитися. Однак із сучасними технологіями така подорож триватиме тисячі років. Для втілення плану в реальність людство буквально має трансформуватися в щось типу космічної цивілізації;
- Змінити саму людину. Теоретично ми можемо залишатися на Землі, якщо будемо адаптовані до високих температур та навчимося жити без атмосфери. Наразі варіант розглядається радше з погляду філософії, ніж науки.
Є й інші теорії, які регулярно з’являються у ЗМІ. Серед них і найпесимістичніша: можливо, жодна біологічна цивілізація не переживає смерть своєї зірки. Це наводить нас на цікаві та глибоко-філософічні думки.
У такому разі виявляється, що сенс не в нескінченному виживанні. Сенс – у передачі спадщини та нівелюванні реальних загроз (а не тих, що настануть через мільярди років). Людство ще не та цивілізація, якій потрібен міжгалактичний план. Натомість ми можемо сконцентруватися на: покращенні екології, зупинці війн, адаптації до життя в умовах ШІ та ін.
Розв’язання локальних питань буквально дозволить людям сконцентруватися на наступному етапі – стабільному виході у космос. Це буде першим кроком, що стрімко вчитиме жити людей поза планетою. Якщо ми це зробимо – у нас з’являться інструменти, які зараз неможливо уявити.
Водночас пропонуємо топ-10 найкращих фільмів про космос усіх часів.