Дослідження показують, що очікувана середня тривалість життя на Землі у найближчому майбутньому складе 72 роки.
В Україні ситуація гірша. Експерти висловлюють занепокоєння, що після повномасштабного вторгнення РФ, середня тривалість життя українських чоловіків скоротиться до 57 років. Раніше цей показник складав близько 67. Середня тривалість життя українок теж пішла на спад, і нині становить 70 років.
Але статистика вказує, що попри швидкоплинність життя, ми не вчимося оптимізації вільного часу.
Дочитайте статтю до кінця, аби дізнатися, скільки років люди витрачають на речі, без яких могли б обходитися, та як покращити свій тайм менеджмент.
Соціальні мережі – крадій часу у 21 столітті
День сучасної людини важко уявити без скролінгу стрічки новин Facebook чи Instagram. Ці та інші популярні соціальні мережі налічують близько 5 млрд користувачів. При цьому середньостатистичний юзер перебуває онлайн близько 2,5 годин.
Якщо стартовим відліком використання соцмереж брати вік 15 років, а кінцевою точкою – 70 років, то в середньому людина витрачатиме близько 5,5 років свого життя. І ця цифра лише збільшиться, адже сучасні діти дедалі швидше опановують онлайн простір.
До того ж соціальні мережі уміло змагаються між собою. Станом на 2024 рік, типовий користувач Instagram проводить на платформі 33 хвилини. Але у 2021 році принципову конкуренцію зміг нав’язати ТікТок з 45 хвилинами середнього перебування. У 2024 році показники виросли ще більше, склавши 58 хвилин.
Телебачення – класичний спосіб убити час
З появою швидкого інтернету час перебування людей перед телевізором дещо скоротився. Але він все ще вагомий, особливо серед представників старшого покоління.
Наприклад, середньостатистичний американець проводить майже 3 години за переглядом телевізора щодня. Це майже половина його вільного часу. Протягом життя це приблизно 80500 годин або 9 років.
Перебування в заторах – хвороба мешканців мегаполісів
В останні роки тривалість перебування людей у заторах збільшується. Показник коливається залежно від конкретного міста. Але загалом ця проблема більшою чи меншою мірою дає про себе знати в усіх куточках Землі.
Столиця України не є виключенням. За даними моніторингового сервісу TomTom, у 2021 році Київ посідав 9 позицію у світі серед міст з перевантаженим дорожнім трафіком. Станом на 2022 рік ситуація загострилася: Київ піднявся на 3 місце з бентежним показником 128 годин перебування в заторах на рік.
З середньою тривалістю життя 70 років, учасники дорожнього руху в Києві витратять майже 1 рік на простоювання у заторах.
Надмірний сон – лагідний вбивця якісного життя
Здоровий сон є одним з ключових процесів забезпечення нормальної життєдіяльності людини. Рекомендована тривалість сну, залежно від віку, типово складає 7-9 годин. Таким чином близько третини свого життя середньостатистична людина проводить уві сні.
Якщо розрахувати модель, за якою людина у період з 15 по 70 років щодня спала по 8 годин, її загальний показник сну складе 18 років.
Якщо людина за той самий період дозволятиме собі спати на 3 години більше, то загальний час складе 25 років. Таким чином пересипання на стабільній основі справді вартує нам років активного життя.
Очікування в чергах – непомітно згаяні роки
Це доволі умовна статистика, враховуючи складність специфіки підрахунків. Але різні дослідження називають терміни від 3 до 5 років протягом життя.
Сюди входять: черги в магазинах, очікування громадського транспорту, очікування входу на масові заходи та ін.
Як ефективно розподіляти власний час
Керування власним часом – це процес побудови та подальшого контролю того, скільки часу ви збираєтеся витратити на ті чи інші дії. Дослідники запевняють, що грамотно налагоджений тайм менеджмент є запорукою нормального стану ментального здоров’я та важливим чинником кар’єрних успіхів.
Що рекомендовано робити першочергово, для налагодження продуктивності свого часу:
Діджиталізуйтеся, де це має сенс, але при цьому не зловживайте гаджетами. Вище вже згадувалося, скільки часу ми витрачаємо марно на простоювання у чергах. Разом з тим, люди похилого віку в Україні зазвичай проводять безліч часу за сплатою умовних комунальних послуг у відділеннях банків.
Якщо є можливість зробити щось онлайн суттєво швидше – навчіться це робити. Однак намагайтеся обмежувати перебування у соціальних мережах та за неефективним скролінгом стрічок новин.
Надавайте своїм планам пріоритетний рівень. Умовно завдання можна розділити на:
- Термінові. Тобто ті, які об’єктивно слід виконати негайно;
- Достатньо важливі, але не термінові;
- Ті, які резонніше делегувати на когось і не витрачати власний час;
- Не термінові й не важливі. Їх можна виконати у будь-який зручний час, без негативних для вас наслідків;
- Ті, від яких взагалі краще відмовитися і не витрачати власний час марно.
Ці критерії здаються достатньо очевидними. Однак замисліться, коли востаннє ви свідомо структурували ваш список завдань чи планів. Чіткі пріоритети завжди дозволяють заощаджувати час.
Встановлюйте дедлайни у повсякденному житті. Дотримання часових рамок забезпечує зосередженість та ефективність. Також завчасний прорахунок термінів дозволяє розпізнати потенційні проблеми ще до безпосереднього втілення планів.
Робіть перерви під час виконання важливих речей. Запланований і контрольований відпочинок – це краще, ніж пересипання, шкода від якого вже описувалася вище.
Загалом перевтома завжди призводить до розфокусування, а розфокусування – до прийняття хибних рішень, які крадуть час.
Дивіться у завтрашній день сьогодні. Не всім людям до вподоби далекоглядні планування, що є нормальним проявом індивідуальності. Але звичка хоча б трохи структурувати свій наступний день дозволяє оминати недоречне виконання завдань низького пріоритету.