Українська попмузика має своїх ікон – тих, хто роками й навіть десятиліттями тримає увагу мільйонів і не сходить із перших рядків чартів. Під їхні пісні виростало не одне покоління слухачів, і їх мимоволі наспівують навіть ті, кому жанр не близький.
Читайте далі, щоб відкрити для себе топ-10 найкращих поп-виконавців з України всіх часів:
Андрій Данилко / Вєрка Сердючка
Вєрка Сердючка – унікальне явище української попкультури, яке не має аналогів ані в Україні, ані у світі. Попри численні спроби пародіювати Сердючку, жодному артисту не вдалося відтворити цей образ настільки ж органічно й переконливо, як Андрію Данилку.
Критики пояснюють феномен Сердючки відмовою від чітких меж і протиставленнями. Образ поєднує чоловіче й жіноче, українську мову й суржик, гумор і серйозну соціальну іронію. Данилко порушує правила, пропонуючи глядачеві свободу мислення. Саме ця непокірність і зробила його артистом поза часом.
Образ Вєрки Сердючки з’явився ще у 1990 році, а справжній прорив стався наприкінці 1990-х після запуску СВ-шоу. Альбом Ха-ра-шо та постійні гастролі закріпили за Данилком статус зірки, а у 2003 році він отримав звання заслуженого артиста України. Невіднятною частиною образу згодом стала мама – акторка Інна Білоконь, яка супроводжує Сердючку й донині.
Піком міжнародного визнання став виступ на Євробаченні-2007 у Гельсінкі з піснею Lasha Tumbai. Сердючка посіла 2 місце, а номер увійшов в історію конкурсу як один із найяскравіших. У 2008 році Андрій Данилко отримав звання народного артиста України, остаточно закріпивши свій культовий статус.
У наступні роки Данилко активно працював у телебаченні та кіно, знімався у фільмах і мюзиклах, був членом журі на Нацвідборі на Євробачення і в шоу Х-Фактор.
Сьогодні Андрій Данилко продовжує активно гастролювати в Україні та за кордоном, бере участь у благодійних заходах на підтримку ЗСУ та будує нові творчі плани. Не маючи родини, він свідомо спрямовує всю енергію у мистецтво, шоу й нові проєкти. Саме ця відданість сцені, сміливість бути іншим і здатність об’єднувати мільйони роблять Данилка одним із найвпливовіших поп-артистів України.
Софія Ротару
Софію Ротару по праву вважають однією з найяскравіших постатей української попмузики. Її альбоми розходилися мільйонними накладами, а концерти збирали переповнені зали. Попри всенародну славу, співачка завжди залишалася простою у спілкуванні людиною і зберігала щиру любов до звичайного життя.
Широке визнання прийшло до Ротару дуже рано. У 17 років вона перемогла на Республіканському фестивалі народних талантів, після чого її фото з’явилося на обкладинці журналу Україна. Тоді ж її вперше побачив майбутній чоловік Анатолій Євдокименко – людина, з якою співачка прожила 34 роки і яку називала єдиним коханням свого життя.
У творчості Софія Ротару ніколи не боялася ламати стереотипи. Вона сміливо експериментувала з образами та жанрами, першою серед радянських співачок вийшла на сцену у штанях, співала естрадні, народні, поп- і навіть рок-композиції. Саме ця здатність до оновлення зробила її актуальною для кількох поколінь слухачів.
Після початку повномасштабної війни Росії проти України артистка відійшла від публічних виступів і практично зникла з медійного простору. Водночас вона відкрито заявила, що перебуває в Україні. Згодом Ротару закликала підтримувати родини українських військових, чітко окресливши свою громадянську позицію.
Нині співачка рідко з’являється на публіці, не дає інтерв’ю, але час від часу нагадує про себе в соцмережах. У свій 78-й день народження, 7 серпня, Софія Ротару вперше за довгий час опублікувала нові фото з центру Києва – зі Скляного мосту та Андріївського узвозу, ще раз підтвердивши свій статус живої легенди української сцени.
MONATIK
Дмитро Монатік – це приклад канонічної історії про те, як простий хлопець із Луцька став зіркою. Колись він захоплювався хіп-хопом і танцями, вивчився на юриста і працював у рідному місті на звичайній роботі. А потім отримав шанс від Наталі Могилевської переїхати до Києва, і це відкрило для нього двері у великий шоубізнес.
Тривалий час Монатік шукав себе між музикою та танцями, беручи участь у численних шоу талантів на кшталт Танцюють всі, Фабрика зірок та Х-Фактор. І хоча популярності це йому не принесло, він не полишав мрії про кар’єру в шоубізнесі.
Перший крок на сольний музичний шлях був скромним: Дмитро зняв кліп на смартфон, але трек не потрапив у ротацію радіостанцій. Утім Монатік не розгубився і вчасно проявив талант сонґрайтера – одну зі своїх перших пісень він продав Світлані Лободі за 500 доларів, і ця композиція стала хітом – 40 градусов. Поступово він здобував досвід як саундпродюсер, але амбіції артиста були значно більші.
Прорив стався завдяки колабораціям з відомими артистами: треки Тише з Анною Сєдоковою та Мокрая з гуртом Quest Pistols Show хлинули на Монатіка лавиною популярності. Вибуховий ефект справив кліп Кружит від Тані Муіньо, а після виходу альбома Звучит Монатік перетворився на одного з найвідоміших і найулюбленіших поп-виконавців України.
У червні 2019 року його масштабне шоу LOVE IT Ритм на НСК Олімпійський зібрало 55 тисяч глядачів.
Святослав Вакарчук
У 2024 році гурту Океан Ельзи виповнилося 30 років. За цей час колектив видав 10 студійних альбомів, учасники гурту реалізували себе в сольних проєктах, арткураторстві та політиці. Молоде покоління респектує ОЕ за ранні альбоми та культовий кліп у холодильнику, а старші фанати цінують глибину творчості Святослава Вакарчука. Усі одностайно визнають: гурт став визначальним для української музики й надихнув безліч молодих музикантів.
Океан Ельзи народився на базі львівського гурту Клан Тиші, коли до команди приєднався 19-річний Вакарчук. Перші репетиції ідеї нового попрок-проєкту, який отримав назву Океан Ельзи, відбулися 12 жовтня 1994 року. Святослав став фронтменом та автором більшості текстів, а дебют на телебаченні відбувся вже у 1995 році в акустичному форматі на програмі Дека.
Дебютний альбом Там, де нас нема (1998) став першим кроком у великій кар’єрі, а пізніше Вакарчук випустив сольні проєкти – джазовий Вночі, супергурт Брюссель та альбом Оранжерея.
З початком повномасштабного вторгнення Вакарчук активно підтримував український дух, проводив концерти для військових, виступав на скляному мості в Києві, грав разом із Coldplay у Брюсселі та збирав кошти для ЗСУ. Гурт продовжує випускати рефлексійні треки, серед яких Місто Марії, Квіти мінних зон та новий альбом Той день, що включає сингл Мукачево з автобіографічним аніме-кліпом.
Тіна Кароль
Справжнє ім’я Тіни Кароль – Тетяна Ліберман, вона народилася в Магаданській області, але згодом переїхала з родиною до Івано-Франківська, де навчалася у музичній школі за класом фортепіано. Пізніше Тіна продовжила освіту в Київському музичному училищі ім. Глієра та паралельно здобувала управлінські навички на факультеті менеджменту Національного авіаційного університету.
Кароль представляла Україну на Євробаченні-2006, посівши 7 місце. А ще раніше брала участь у конкурсі молодих талантів Нова хвиля. Багато років вона була тренеркою у шоу Голос. Діти та Голос країни, де її команди неодноразово ставали переможцями. Підтримка медіагрупи 1+1 допомогла їй закріпити статус однієї з провідних артисток українського шоубізнесу.
У 2017 році Тіна Кароль отримала звання Народної артистки України, а після початку повномасштабного вторгнення вона припинила виступи та запис російськомовних пісень, зберігаючи патріотичну позицію. Водночас артистка продовжувала концерти для українських військових та брала участь у благодійних проєктах.
Олександр Пономарьов
Олександр Пономарьов – співак, якого багато років називали золотим голосом країни. Майбутній Народний артист України народився у Хмельницькому. Його вокальні здібності проявилися змалку, однак значну частину юності Пономарьов присвятив спорту – вільній боротьбі та боксу. І зрештою саме спортивна травма змусила його змістити життєвий курс і зробити остаточний вибір на користь музики.
Олександр здобув фах диригента хору, навчався у Хмельницькому музичному училищі, а згодом вступив до Львівської консерваторії. Перший великий успіх прийшов після перемоги на фестивалі Червона Рута в Донецьку. Відтоді Пономарьов швидко закріпив за собою статус співака номер один в Україні.
Окрему сторінку в історії його кар’єри займає Євробачення. У 2003 році Пономарьов став першим представником від України на цьому міжнародному конкурсі, виконавши пісню Hasta la vista. Хоча він посів 14-те місце, саме з нього для України розпочалася історія на конкурсі.
За роки творчості артист випустив 9 альбомів, зняв близько 30 кліпів і створив десятки хітів, багато з яких написав сам, серед яких легендарні Варто чи ні, Ніченькою темною, А ти просто кохай. Ці пісні відображали його особисті переживання – кохання, зради, розлуки, що робило лірику щирою і близькою слухачам. Пономарьов завжди прагнув контролювати всі компоненти своєї кар’єри – від музики до продакшену.
Свій останній хіт він випустив восени 2025 року в тандемі з Дзідзьо. Щемлива композиція Ой як важко, також написана самим Пономарьовим, присвячена тузі українців за домом під час війни.
Наталія Могилевська
Наталія Могилевська – одна з найвпливовіших артисток України. Упродовж трьох десятиліть вона не лише створює хіти й формує тренди в шоубізнес, а й активно впливає на розвиток української культури, поєднуючи музику, телебачення та продюсерську діяльність.
На початку шляху, у 1993 році, співачка змінила своє справжнє прізвище Могила на сценічне Могилевська, вважаючи його більш гармонійним для сцени. Справжній прорив стався у 1997 році з виходом дебютного альбому Ла-ла-ла. Її пісні лунали на кожній українській дискотеці та точно передавали юнацьку енергію Наталки, закріпивши за нею статус нової зірки української попсцени.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії Наталія Могилевська залишилася в Україні, активно займалася волонтерством і брала участь у благодійних ініціативах. У 2024 році вона вдочерила двох дівчаток, які постраждали від війни.
У 2025 році 50-річна Могилевська представила оновлену україномовну версію своєї культової пісні Полюби меня такой. Крім того, Могилевська осучаснила й легендарний трек 2006 року Відправила Message, записавши його в дуеті з молодою артисткою Lely45.
Ірина Білик
Українська попдіва Ірина Білик почала співати ще у чотирирічному віці, займалася танцями та балетом, а вже в 6 років гастролювала з дитячим ансамблем Сонечко. Першу пісню вона написала у 10 років, навчалася в музичній школі та театральній студії, а згодом вступила до Київського музичного училища імені Глієра. У 1989 році Білик заявила про себе на фестивалі Червона Рута.
Переломним моментом став 1995 рік, коли Ірина здійснила легендарний тур Нова та дала перше сольне шоу в палаці Україна. Тоді її визнали найпопулярнішою співачкою країни, а музичні критики назвали найяскравішою фігурою сучасної української сцени. Вже у 1996 році Білик отримала звання Заслуженої артистки України, а пісня Так просто стала хітом року.
На межі тисячоліть співачка лише закріпила свій статус. Концертні тури та нові релізи стабільно збирали повні зали по всій Україні. У 2008 році отримала звання Народної артистки України. Уже у 2013 році співачка разом із гуртом TIK увійшла до Книги рекордів України, давши 24 концерти за 30 днів у межах туру Кращі українські хіти.
Навіть сьогодні творчість 55-річної співачки живе новим життям: її пісні переспівують сучасні артисти, а легендарні композиції звучать у нових версіях. До прикладу, співак Alekseev створив кавер на пісню А я пливу, який увійшов до його дебютного альбому та відкрив легендарний хіт молодшій аудиторії. Цю ж композицію у різні роки виконували Тіна Кароль, Віталій Козловський, Христина Соловій.
Наприкінці 2024 року співачка знову голосно заявила про себе, виконавши разом із Машею Кондратенко україномовну версію культової пісні Дівчинка в новому сучасному аранжуванні.
У 2025 році хвиля переосмислення творчості Ірини Білик продовжилася: співак Володимир Дантес представив власне прочитання пісні Одинокая. Усе це підтверджує, що Білик була і залишається справжньою іконою української попмузика, а її творчість живе поза часом.
Макс Барських
Макс Барських пройшов шлях від учасника телешоу до артиста міжнародного рівня. Водночас молодий артист завжди уникав надмірної публічності в особистому житті, зосереджуючись передусім на музиці.
Першу популярність Барських здобув після участі у Фабриці зірок-2, де його наставницею стала Наталія Могилевська. У 2008 році його ім’я опинилося в центрі загальнонаціональної уваги через один із найгучніших моментів в історії проєкту. Просто під час виступу 18-річний артист шокував глядачів спробою самогубства, заявивши, що не може жити через нерозділене кохання до Світлани Лободи.
Уже в перші роки після проєкту він заявив про себе як про самостійного артиста: дебютний альбом, кліпи, нагороди MTV Europe Music Awards.
У 2010-х Макс Барських став одним із головних хітмейкерів української попсцени. Альбоми По Фрейду, Тумани, масштабні тури Україною, Європою та США, співпраця з режисером Аланом Бадоєвим і впізнаваний стиль зробили його одним з найвідоміших артистів нового покоління.
Після початку повномасштабної війни Барських чітко визначив свою позицію та розпочав важливий етап переосмислення творчості. У 2023 році він випустив перший повністю україномовний альбом Зорепад.
Зараз Макс Барських активно гастролює, виступає з благодійними концертами, презентує оновлені версії старих композицій та нові треки. У грудні 2025 року він зібрав майже 10 тисяч глядачів у київському Палаці спорту, влаштувавши масштабне передріздвяне шоу. Концерт став символічним завершенням семирічного сценічного формату та презентував новий україномовний альбом Місто дощів.
ВІА Гра
Гурт ВІА Гра, заснований у 2000 році в Києві, став одним із найяскравіших музичних проєктів на всьому пострадянському просторі. Його часто називали українською відповіддю Spice Girls, а хіти роками не сходили з ефірів телеканалів і радіостанцій.
Проєкт створили продюсери Дмитро Костюк та Костянтин Меладзе, які зробили ставку не лише на музику, а й на гарячий образ солісток. ВІА Гра швидко перетворилася на бренд: перший склад – Альона Вінницька та Надія Грановська – заклав фундамент успіху, який згодом лише масштабувався.
Однією з причин феномену гурту стала постійна ротація учасниць. ВІА Гра ніколи не була класичним колективом – радше продюсерською моделлю, що оновлювалася відповідно до запитів часу. Водночас більшість солісток були українками, хоча репертуар гурту тривалий час залишався російськомовним.
Кульмінацією популярності вважають так званий золотий склад – Надія Грановська, Анна Сєдокова та Віра Брежнєва, а кліп Не оставляй меня, любимый! у 2009 році визнали кращим кліпом десятиліття. Саме тоді ВІА Гра остаточно закріпила за собою статус флагмана жіночої попмузики.
Завершення епохи минуло без гучних заяв. У травні 2025 року Костянтин Меладзе офіційно підтвердив закриття проєкту, який проіснував 25 років. Фінальною крапкою стала пісня Галілео у виконанні останнього складу (Софія Тарасова та Уляна Синецька). Колишні учасниці подякували продюсеру за досвід і шлях, який для багатьох став стартом сольної кар’єри. Загалом за історію легендарного колективу змінилося 20 учасниць та 20 складів.
Водночас пропонуємо топ-10 українських реперів, які точно варті вашої уваги.