Коли ми чуємо слово «вампір», одразу згадуємо образи з популярних фільмів і серіалів: Дракула, клан Калленів із Сутінків, брати Сальваторе зі Щоденників вампіра та ін. Насправді ікластим історіям не одне століття, тож вампіри видозмінилися до того, як стали популярними у масовій культурі.
Читайте далі про історію виникнення, найчастіші запитання, реальні випадки та загалом усе, що треба знати про вампірів:
Звідки пішла легенда про вампірів
У 1819 році, за 80 років до виходу роману Дракула Брема Стокера, англо-італійський лікар Джон Полідорі опублікував роман Вампір. Утім для всіх, хто описував вампіра надалі, еталоном став саме роман Стокера.
Але як і де виникло це поняття? Фольклор, пов’язаний із феноменом вампіра, зародився на Балканах, звідки й був родом прообраз героя Стокера. Між іншим, письменник ніколи не подорожував до Трансільванії чи будь-якої іншої частини Східної Європи. Землі, якими володів його вигаданий граф Дракула, були б на території сучасних Румунії та Угорщини.
Брем Стокер народився і виріс у Дубліні. Він був другом Оскара Уайльда і Вільяма Гладстона. А ще лібералом та прибічником домашнього правління для Ірландії. Дуже загадкова особистість, насправді.
До захоплення вампірським фольклором його привела дружба з угорським письменником Арміном Вамбері. З ним він і консультувався, коли писав роман Дракула. Між іншим, головний герой був прообразом Влада Цепеша, справжнього румунського князя, який народився у Трансільванії 1431 року. Він пив кров у реальному житті.
Як називається хвороба вампіра у реальному житті
Легенда про вампірів частково заснована на медичних фактах. Кілька тисячоліть існує порфірія – хвороба крові, яка була поширеною серед дворян та королівських осіб Східної Європи.
Порфірія – це спадкове захворювання крові, при якому виробляється менше гема – найважливішого компонента гемоглобіну, білка червоних кров’яних тілець, що переносить кисень від легень до тканин організму. Найімовірніше, саме ця хвороба лежить в основі міфу про вампірів. Порфірію часто називають хворобою вампірів.
Які хвороба переплетена з вампіризмом:
- Чутливість до сонячного світла. Надзвичайна сенситивність призводить до спотворення обличчя, потемніння шкіри та надмірний ріст волосся;
- Ікла. Окрім спотворення обличчя, напади захворювання призводять до того, що ясна оголюють зуби, і вони починають нагадувати ікла;
- Жага крові. Оскільки сеча у хворих на порфірію темно-червоного кольору, побутувала думка, що вони п’ють кров. Дійсно, деякі лікарі рекомендували таким пацієнтам пити кров, щоб компенсувати дефіцит еритроцитів, але це стосувалося крові тварин;
- Відраза до часнику. Сірка, що міститься в часнику, може викликати напад порфірії, а як наслідок – до дуже гострого болю. Звідси й відраза до цієї рослини;
- Відсутність відображення. За легендами, вампіри не можуть дивитися у люстерко або не бачить свого відображення у ньому. Спотворення людини, яка хворіє на порфірію, з часом посилюється. Недостатня оксигенація призводить до руйнування тканин обличчя. Зрозуміло, що пацієнти уникають дзеркал, аби не бачити свого відображення;
- Страх перед розп’яттям. За часів іспанської інквізиції (1478–1834 роки) знищили близько 600 хибних вампірів. Деякі зі звинувачених виявилися безвинними хворими. Тож у тих, хто страждав на порфірію, були всі підстави побоюватися християнської віри та символів.
На щастя, завдяки сучасним знанням про порфірію, ми більше не боїмося таких хворих. Цей недуг залишається невиліковним. Профілактика здебільшого має підтримувальний характер: знеболення, достатнє вживання рідини, уникання хімічних речовин, які провокують гострі напади. У багатьох випадках хворим допомагала трансплантація стовбурових клітин.
Чи існують вампіри насправді
Якщо вважати вампірами людей, які п’ють кров інших осіб заради задоволення, то відповідь – так. У 2015 році Альянс вампірів Атланти (так, він справді існує) провів опитування. За його результатами, тільки в США налічується щонайменше 5 тис. осіб, які вважають себе вампірами. Найчастіше це люди, які мають фетиш на кров. Дехто просто відносить себе до вампірів і, подібно до вигаданих істот, уникає сонячного світла і п’є донорську людську кров. Дуже дивно, але факт.
Навіть є таке свято – День вампіра. Всесвітній день Дракули відзначається 26 травня – коли у світ вийшов знаменитий роман Брема Стокера.
Хто був першим вампіром та де їхня батьківщина
Образ кровожерливих нічних гуляк значною мірою сформувався у культурі 1800-х років. Проте зачатки сучасної концепції з’являлися у світовій міфології з давніх-давен. Однією з найдавніших вампірських казок вважають історію Сехмет – єгипетської котячої богині-войовниці, пов’язаної з чумою та цілительством.
У середні віки по всій Європі ширилися історії про вампірів, причому мерзенні чудовиська часто використовувалися для обґрунтування виникнення чуми та інших хвороб. У Румунії сотні років бояться стригоїв – колись людей, а нині потвор, яким для виживання потрібна кров.
У 2012 році в Болгарії виявили 700-річний скелет, який вказував на те, що в цьому регіоні існував власний звичай знищення вампірів. Скелет прибивали каменем, щоб не дати мерцеві підвестися, а також протикали груди залізним прутом і видаляли зуби, аби він не міг укусити.
У 1800-х роках жителі сільських районів Нової Англії викопували, оскверняли й перезаховували тіла своїх сусідів (згідно з книгою Белла Їжа для мертвих, це відбувалося не менше 60 разів). На думку істориків, це був ще один випадок, коли вампіри взяли на себе провину за поширену заразну хворобу – туберкульоз або сухоти.
Вампірські кліше: раніше й зараз
Є декілька старомодних кліше, які вкарбувалися у класичне уявлення про вампірів:
- Сонячне світло – класика. Призводить до смерті вампіра;
- Осиковий кілок у серце – досі актуально. Це класика на усі часи. Також сучасних вампірів можна вбити, вирвавши серце або голову. Окрім того, укуси інших паранормальних істот типу перевертнів становлять загрозу для життя вампірів.. Теж класичний елемент, який вбиває вампіра;
- Срібло. Може вбити чи зробити боляче;
- Свята вода. наносить опіки, послаблює;
- Часник. Змушує триматися на відстані;
- Хрест/розп’яття. Як захисний амулет;
- Сплять у денний час. Вночі виходять на полювання;
- Живуть у готичних замках. Або підземеллях.
Однак образ сучасного вампіра у масовій культурі 21 століття дещо змінився й позбувся ряду класичних елементів:
- Сонячне світло не таке вже й страшне. Наприклад, у Сутінках під його впливом вампірська шкіра просто починала виблискувати. А у Щоденниках вампіра вплив сонця нівелювався, якщо вампір носив захисний перстень;
- Срібло, свята вода, часник і т.д. – не працюють на сучасних вампірів. Їхні образи та вміння стали більш удосконаленими;
- Осиковий кілок у серце – досі актуально. Це класика на усі часи. Також сучасних вампірів можна вбити, вирвавши серце або голову. Окрім того, укуси інших паранормальних істот типу перевертнів становлять загрозу для життя вампірів;
- Живуть де завгодно. Сучасних вампірів вивели із підпілля та замків;
- Бояться вербени. Цю фішку активно застосовували у Щоденниках вампіра. По суті страх перед цією рослиною став адаптацією колишніх кліше типу часнику.
Водночас пропонуємо найкращі фільми та серіали про вампірів усіх часів.