Дивовижні традиції та обряди різних країн, в існування яких важко повірити

Січневі засівання, стрибки через вогнище на Івана Купала, цукерки на могильних плитах у період Гробків – усе це українські традиції, які б здалися дивними пересічним іноземцям.

Але у світі є країни та народності, чиї обряди й традиції невимовно перевищують українські за рівнем екстравагантності.

Дочитайте статтю до кінця, щоб дізнатися про дивовижні звичаї людей, в існування яких важко повірити:

Чудернацькі труни для померлих у Гані

Для європейців церемонії поховання асоціюються з чорним вбранням та повільною траурною музикою. У деяких мешканців Гани підхід кардинально інший. 

Для них похоронна процесія – це святкування життя, яке пройшла людина. Тому місцеві мешканці часто виготовляють креативні труни. За виглядом вони можуть нагадувати автомобілі, пляшки, ракети чи інші предмети.

За словами виробників гробів, родичі намагаються підкреслити аспекти особистої діяльності людини. Один з таких майстрів розповідає, що йому доводилося робити труни у формі пачки цигарок, риби й навіть перцю чилі.

 Місцеві відзначають, що креативний підхід допомагає пережити втрату. 

Стрибки через немовлят в Іспанії

Своєрідний фестиваль проходить у місті Бургос і має назву El Colacho. Чоловіки перевдягаються у демонів та перестрибують через немовлят, яких викладають на матраци просто серед вулиці. 

Вважається, що процес очищує немовлят від набутого з народженням гріха та захищає від нечистої сили. Дійство виглядає доволі небезпечно, але досі не було зафіксовано нещасних випадків або серйозних травм. Чоловіки-учасники готуються до фестивалю заздалегідь, відпрацьовуючи стрибки. Місцеві жителі охоче відвідують фестиваль ще з 1620 р.

Попри вдоволення людей та відсутність фатальних інцидентів, фестиваль викликає занепокоєння у релігійних колах. Папа Бенедикт XVI пропагував тезу, що очищення немовлят має відбуватися святою водою, а не шаленими стрибками, і закликав церкву від’єднатися від дійства. 

Мадагаскарські танці з кістками померлих

Дійство має назву Famadihana, що дослівно означає перевертати кістки. На острові Мадагаскар люди дістають з могил скелети давно померлих родичів, завертають їх у спеціальне шовкове рядно та танцюють. Вважається, що так живі проявляють повагу до тих, хто відійшов до іншого світу. 

Фамадіхана має ряд принципових обмежень: забороняється лишати кістки на землі, не можна промовляти ім’я померлого чи вказувати на залишки пальцем. Трагічний настрій також суворо заборонено. Натомість з померлим слід спілкуватися в позитивному ключі. Для місцевих це можливість попросити благословення собі й рідним, а також розповісти померлому, що цікавого відбулося з дня його кончини.

Через декілька годин від початку дійства, останки повертаються до склепу. Вважається, що після проведення першої фамадіхани для померлого, той нарешті потрапляє до світу святих. Ритуал повторюється кожні 7 років.

Серфінг на вулканах Нікарагуа

Цей вид діяльності не належать до традиційних обрядів. Але вулканічний серфінг зародився в Нікарагуа на початку 2000-х і досі є популярним. Для цього екстремального дозвілля люди розробили спеціальні дошки, на яких спускаються з вулкана Серро-Негро. Цікаво, що він є активним.

Круті схили Серро-Негро вкриті вулканічною породою з домішками піску. Така комбінація дозволяє розвивати швидкість близько 100 км/год, а рекордний показник складає 172 км/год. При цьому учасники можуть спускатися стоячи (подібно до класичного серфінгу) або сидячи. Перед спуском необхідно одягти спеціальний захисний костюм, шолом та окуляри. Це зумовлено тим, що вулканічне каміння має гострі кінці й може завдати серйозних травм. 

Появі серфінгу на вулканах світ завдячує австралійцеві Даррону Веббу. Його починання привернуло увагу тисяч туристів з усього світу. За версією CNN, вулканічний серфінг входить до 50 найбільш екстремальних та захопливих активностей для відпустки, посідаючи авторитетне 2 місце. 

Стрибки по спинах биків у Ефіопії

Це стародавній обряд племен Хамар з Ефіопії. Участь беруть молодці хлопці, аби завершити перехід від юнацтва до зрілого чоловічого життя. 

Першочергово учасників обряду змащують маслом і попелом. Це слугує ритуалом очищення. Далі вряд виводять до 15 биків, спини яких учасник має жваво перестрибувати. Щоб довести зрілість та мужність, учасник не має права на падіння. 

У разі успіху, юнак закріплює за собою статус дорослого чоловіка та отримує можливість знайти наречену.