Привіт, це колонка Ярмоленка Олександра. Я пишу тут про все на світі, а сьогодні поділюся власним досвідом у створенні різдвяного настрою у неповторному українському стилі.
Від 24 лютого 2022 року, будь-які свята та реалії українського життя – це речі, які поєднуються важко. Тому в цьому пості не буде ніяких порад щодо організації помпезних вечірок або купівлі дорогих речей. Тут не буде також інформації про Святвечір, 12 страв, колядки та інші національні фішки святкування. Наші дідусі й бабусі надали достатньо відомостей з цього приводу.
Ось, що я б рекомендував зробити, щоб відчути дух Різдва в Україні:
Слухайте різдвяну українську музику
Почнемо з очевидного: Щедрик Миколи Леонтовича.
Насправді для мене трохи трагедія, коли хтось з українців не знає, що це наша пісня. Тож зафіксуємо про всяк випадок: це шедевр класичної музики, який обожнюють в усьому світі, написаний українським композитором.
Популяризації щедрика посприяв інший композитор з українським походженням – Петро Вільговський. Він створив англійську версію Carol of the Bells, яка припала до душі американцям та розлетілася далеко за межі США.
Лише погляньте, як хор Повітряних Сил США виконав Щедрик на знак підтримки українського народу:
У мережі існує безліч інших версій виконання Щедрика у найрізноманітніших жанрах.
Але не будемо забувати про оригінал. Наразі на YouTube також достатньо варіацій з українськими виконавцями. Можете підібрати на власний смак. Мені подобається це:
Тепер поговоримо про Скрябіна. На мою думку, Андрій Кузьменко – автор найкращих українських композицій на різдвяну тематику, не враховуючи Леонтовича.
Композиція А під новий рік не знаходиться серед найвідоміших хітів автора. Тож у Різдво кожен з нас має нагоду посприяти її популяризації. Пісня особливо припаде до душі тим, кому напередодні новорічних свят трохи самотньо:
Далі ще одна душевна композиція Кузьми зі словами:
Нехай залишаться в старому році
Сльози, хвороби і біди.
Хай подобріють всі люди недобрі,
Нехай їм стане легше на світі.
Нехай малесеньке Боже дитятко
Зігріє наші змучені душі,
Нехай збуваються всі наші мрії
І бідувати ніхто не мусить.
Якнайкраще зрезонує в душах українців напередодні Різдва. Пісня називається З Новим роком і Рождеством. Слухайте тут:
А тепер зовсім неочевидна композиція для вас. Пісня Новорічна (Це твоє Різдво), яку написав мій товариш Олександр Максименко з гурту X-Rays.
Звучить справді по-різдвяному. Наразі має 15 тис. переглядів на YouTube. Заслуговує більше. Тож обов’язково додайте у свій різдвяний плейлист та поширте серед знайомих:
Святкуйте одразу 2 Різдва в Україні
Ми тривалий час мали лише одну національну дату Різдва – 7 січня. Але ще у 2017 році українські католики також отримали офіційну нагоду святкувати Різдво 25 грудня.
Для левової частки населення України це було дещо незвично. У суспільстві навіть виникали невеличкі чвари, що це відхилення від українських традицій та зайва плутанина. Але я ще тоді говорив, що 2 офіційних дати – це удвічі більше приємних емоцій.
Розробіть 2 концепції святкування. Наприклад, 25 грудня – нагода провести вечір у колі друзів чи родини за переглядом атмосферних фільмів, що допоможуть повернути святковий настрій.
А 7 січня – традиційна вечеря з кутею та іншими різдвяними стравами.
Скуштуйте українське різдвяне пиво
Звісно ж, якщо вже досягли повнолітнього віку та стан вашого здоров’я не має протипоказань.
Ми пам’ятаємо культову різдвяну рекламу з вантажівкою Coca-Cola. Або традиційну рекламу Jacobs під Let it snow Френка Сінатри.
Мені, як маркетологу, насправді приємно, що в Україні є і власні різдвяні напої, чия реклама вже стала класичною:
Гадаю, 1 чи 2 келихи за різдвяним столом у колі друзів не зіпсують атмосферу святкування.
Задонатьте ЗСУ
Різдво – це час, коли люди в усьому світі намагаються допомогти тим, хто цього потребує. Для українців же допомога захисникам та захисницям – це фактично обов’язок.
Напередодні Різдва неодмінно підтримайте тим чи іншим чином тих, хто боронить Україну і хто не матиме нагоди доєднатися до своїх сімей у святковім колі. Вони є тими, хто дозволяє українцям відзначати свята та продовжувати вести життєдіяльність на рідній землі.