Я ніколи не був алкоголіком, тож це не розповідь у форматі каяття чи гіркого досвіду. Також не буду писати про якісь наукові факти та дослідження. Цього в мережі достатньо. І якщо вам цікаво, то ось хоча б матеріал Міністерства охорони здоров’я України про вплив алкоголю на наш організм.

Просто вийшло так, що я не п’ю алкоголь 3 роки. Це зумовлено тим, що у мене хвороба Крона. Хоча я покинув ще до діагнозу. Разом з тим, як типова дитина 90-х, я спробував алкоголь досить рано. Здається, мені було років 13. У віці 16-20 років ми з друзями встигли скуштувати майже всі види алкоголю, відомі на планеті Земля. І робили це щотижня чи трошки рідше. А починаючи з 21+ року, споживання алкоголю перейшло у формат кілька разів на рік. І, врешті, повна відмова.

Тож етапи були різні. Є з чим порівняти. От, як воно склалося:

Стан тверезості – це єдиний стан, який п’янить

Якщо ви достатньо доросла людина, то у вас є вже щонайменше декілька років досвіду вживання алкоголю. Ваша норма життя – це келих вина ввечері після насиченого дня, пляшечка пива під час перегляду спорту, можливо, щось міцніше, якщо це день народження або ще якесь свято.

Тільки не подумайте, що я за це засуджую. Це абсолютно адекватний лайфстайл.

Просто річ у тім, що мозок звикає час від часу бути трішки звеселеним. Коли перестаєш пити, то свідомість перший час цього не розуміє. Це ніби тимчасовий період, але момент X ось-ось настане. Минають тижні, місяці, а свідомість усе ще в режимі очікування. «Скоро пляшечка сидру залетить під улюблений серіал», – каже внутрішній голос.

У моєму випадку щось подібне відчувалося близько 1,5 року. Після цього я спіймав себе на думці: «Ого, я вже забув ці відчуття. Я реально їх забув». А з плином 3 років – це ще некст левел.

Мені вже страшно уявити, як можна бути нетверезим. Тобто як попередній лайфстайл був цілком нормальним, так і цей став нормою.

І це прикольно. Бо на базових налаштуваннях ми й повинні мислити ясно, втомлюватися повільно і не бентежити колишніх, якщо ви вже розійшлися. Це кльовий, абсолютно чіткий фокус.

З вами стане важче спілкуватися

Я не кажу, що хтось мене засуджував. У мене класні друзі.

Просто коли ти повністю перестаєш пити, то ще деякий час отримуєш пропозиції бухнути. Роками ти був людиною, яка не відмовить сходити в бар на пивко. Чи більше, ти сам був тим, хто міг організувати таку зустріч. Друзі досі пригадують мої дні народження та інші свята.

Так от, раз на тиждень тобі все ще хтось пропонує щось випити. Спершу більш рішуче. Потім сором’язливіше. А потім розуміють всі, що мінус один боєць. І зустрічей стане трохи менше. 

Додасться незручних моментів з іншими людьми: робота, якісь епізодичні знайомства, масові заходи.

Але всі звикнуть пити з вами тільки каву.

Є проблеми з жінками

Я серйозно. Річ у тім, що навіть тихі й тендітні дівчатка залюбки вип’ють пару келихів вина або коктейлів. Я б навіть сказав, особливо вони.

Якщо ти не готовий скласти компанію, то це трохи конфлікт. Що я періодично чую з ноткою розпачу в голосі:

• «Та ну, як я буду сама?»
• «Ти хочеш сказати, що якщо я ввечері захочу випити, то ти ніколи не складеш мені компанії?»
• «Дякую, краще вже взагалі нічого, ніж сама»

І все в такому ключі.

Це і смішно, і трохи сумно одночасно. У мене немає жодних моральних переконань забороняти пити комусь. Я ще й сам готовий наливати, якщо людина цього хоче. 

Проте часто важлива не тільки наявність алкоголю, але й компанії. Тому, як уже вище сказав, з вами стане важче спілкуватися.

Кому слід і не слід пити

До моменту погіршення стану мого здоров’я я не пив рік. Цьому рішенню передували думки стосовно того, яким людям можна пити алкоголь, а кому – краще не треба.

Для себе я дійшов висновку, що людина може пити, якщо вона:

• Добре освічена;
• Порядна;
• Не має фінансових проблем;
• Не має протипоказань по здоров’ю;
• Не схильна вирішувати конфлікти фізично;
• Не схильна до інших проявів агресії;
• Не переживає депресію чи якісь емоційні потрясіння;
• Загалом вдоволена рівнем свого життя.

Якщо у вас + по кожному пункту, то за моєю версією ви можете пити. Інше питання: якщо у вас + по кожному пункту, то навіщо вам пити?

У мене не було плюсів по всім позиціям. Є речі, про які я шкодую, що зробив чи сказав, коли був нетверезий. І це першопричина, чому я перестав вживати алкоголь.

Подивіться, якщо розумієте англійську:

Чи стало жити краще без алкоголю

Світ не перестає бути складним, хоч з алкоголем, хоч без нього. Єдина різниця в тому, що тверезим ви сприймаєте себе та реальність навколо об’єктивніше.

У мене немає приводів зайвий раз себе шкодувати. Немає приводів надмірно посилювати свою радість, коли все класно. Речі є такими, якими вони є. І в цьому вся фішка тверезості.

Чи хочеться іноді випити

Так.

Попри все вищесказане, реально іноді хочеться. Мій основний тригер – це спогади. Не смак, не ефект, не щось там ще. Спогади веселих вечорів – це змушує сумувати.

Знаєте, оці думки: «Ох же ми тоді круто відірвалися, от би зараз так…»

Але ж ми думаємо так взагалі багато про що з плином часу. Я б хотів повернути свою першу PlayStation, сухарики Флінт з піратом на упаковці, побачити знову, як Шевченко забиває за Мілан, пограти в жмурки з хлопцями ввечері й все в такому дусі. 

Однак це все було колись. Тоді як життя слід наповнювати новими враженнями, а не намагатися провести реінкарнацію старим. 

Запис Що буде, якщо перестати пити алкоголь повністю: реальний досвід спершу з'явиться на Tsikavo Duzhe.

Я вже писав про життя після 30. А точніше – збирав коментарі та цікаві думки людей, які перетнули цю вікову межу. 

Мені стало цікаво, яким же досвідом діляться люди, котрі знаходяться на середині життєвого шляху. Цього разу я відвідав сервіс Reddit та підготував нову добірку порад, ідей і зізнань 40-річних користувачів:

Треба змиритися

Користувач Cityfireguy розповідає:

«Ти більше не можеш вдавати з себе молодого хлопця. Якщо змиритися з цим, то стає доволі приємно.

Я не тусуюсь. Я рано лягаю спати. У мене є гроші. Я зберігаю коло свого спілкування дуже вузьким. Єдине, про що я турбуюся – близькі люди та життєві цілі. А всі погані новини довкола? Та нічого нового. Бережіть себе і будьте добрими до навколишніх. Інше – просто гра на публіку.»

Компетентність

Короткий висновок користувача Tacoless_meat:

«Мені зараз 55 і я думаю, що 40+ – це топ. Я все ще у гарній фізичній формі, але я значно компетентніший!»

Щось болить

Вікові зміни описує користувач Narwhal2424:

«Я завжди був здоровим та спортивним чоловіком, і зараз мені 45. Однак нижче наведено те, через що я пройшов, коли мені виповнилося 40:

• Постійно помітний біль, особливо у суглобах;
• Ви починаєте хрюкати, коли встаєте;
• Частіше користуєтеся туалетом, особливо вночі;
• Багато нового волосся, яке так і хоче прорости у ваших вухах та носі;
• Проблеми зі слухом, коли звуки лунають з різних сторін (у ресторані, наприклад);
• Я став терпеливим та різкішим;
• Час, начебто, проходить швидше;
• Раніше був совою, тепер – засинаю близько 10.»

І знову про волосся 

Та інші прояви середнього віку від користувача Top_Boysenberry_3582:

«Похмілля триває довше, ви можете травмуватися під час сну, а волосся починає рости у дивних місцях.»

Нічого не змінюється

Лаконічний висновок користувача PoorMansTonyStark:

«Нічого не змінилося для мене. Почуваюся абсолютно так само, як і в 17 років.»

Бекграунд грає роль

Так каже користувач Rough_Highway4178:

«Якщо ви грамотно інвестували й маєте стабільне джерело доходу, то все добре. До того ж, якщо у вас чудовий партнер, ви справді щасливі.»

Основні функції не підводять

Користувач Justameercat запевняє:

«Мій пеніс усе ще працює, але щиколотки та спина болять сильніше. У кишені водиться більше грошей. Усе ближче, щоб відмовитися від щурячих перегонів.»

Час для кар’єри сплив

Доволі песимістичним прогнозом поділився користувач Holiday_Emergency_99:

«Прийшов час зрозуміти, що ти облажався. Якщо на цьому етапі ти не зміг побудувати кар’єру чи заробити грошей, то вже ніколи не зможеш.»

Не так і страшно

Досвід користувача Antique_Soil9507:

«Я почуваю себе молодим дорослим. Це не так погано, як я собі уявляв. Є як є. І я краще буду 40-річним, ніж помру. 

Статистично, для чоловіка 40 років – це шлях найшвидшого просування кар’єрними сходами. Це час, коли ми заробляємо найбільше. Люди сприймають мене серйозно. Легше знайти нову роботу. Я досвідченіший, ніж будь-коли раніше.»

Життя чудове

Підсумок прожитих років користувача Illustrious_Bus9486:

«Мені 63. Ніколи не був одружений. Дітей немає (начебто). Життя прекрасне!»

Запис Змінити життя після 40: що слід зрозуміти спершу з'явиться на Tsikavo Duzhe.

Але якщо ви не дуже в темі, то почитайте ще матеріал, хто такі Женя, Аміл та Раміл і чому Курган & Agregat – красунчики. 

Поле Каніфолі – загальні враження про альбом

Після повномасштабного вторгнення країни-терориста Курган & Agregat тривалий час не випускали музику. Я взагалі мав сумніви, що ми почуємо від них бодай одненький новий трек, доки все так, як воно є.

Першим мовчання обірвав Женя Володченко. Час від часу він в соло випускає треки. І у вересні 2024 Курган поділився синглом Червоним Бузком, де розповів про війну, якою вона є його очима. Ми отримали надію, що до Кургана доєднається Agregat (Аміл з Рамілем). Так воно й вийшло.

Розділимо альбом Поле Каніфолі на декілька компонентів, щоб було простіше:

Яким вийшов альбом: щось комбіноване між підлітками, які знімали кліпи на кнопковий телефон у 2012, та чоловіками, які подорослішали й побачили життя. Є рядки про війну. А є й про «пакет шарудить піз**ц.» 

Мабуть, це відображає наше сьогодення. Тобто бувають дні, коли ти прокидаєшся у доброму гуморі. І все тобі подобається, хочеться якось жити, щось робити. А потім читаєш новини і якось уже й не весело. А потім знову нормально. А потім знову паскудно. Таке от вийшло Поле Каніфолі. 

Що по звуку: на попередньому альбомі звук для Курган & Agregat зробив Сергій Сир Сорока (він же Сальто Назад). На цьому теж він. Тобто це знову такий собі Latexfauna стиль. Або Modern Talking стиль. Або Funkadelic. Якщо вам зайшов альбом Зембонджу і пісня про Ретузіки, то Поле Каніфолі теж залетить. Якщо чекали хіп-хоп, то доведеться чекати ще. 

Що по мові: суржик не зник повністю, але схуд. За час повномасштабки хлопці давали різноманітні інтерв’ю, де загалом спілкувалися українською. Ось, наприклад, фрагмент з таймкодом інтерв’ю Жеки, де журналістка теж помітила контраст та запитала, що за трансформація:

Цей вайб відобразився і на альбомі. 

Матюки: трохи є. Більше, ніж на альбомі Зембонджу (там був тільки 1). Менше, ніж на альбомі С.Ш.Р. (там не рахував, але багато). На Полі Каніфолі у цьому компоненті знову золота середина. 

Далі поговоримо про треки.

№1 Заговор Предметів

Це перший трек на альбомі. Зустрічає нас позитивним, я б навіть сказав трохи карнавальним (типу Gogol Bordello), звуком. Я люблю, коли Кургани формують пропоновані обставини в треках.

І тут у нас історія людей, які вже на межі нервового зриву. Чому? Мабуть, бо таке життя. Нічого не клеїться, всьому капець і ще й:

«За ручечку дверну, мій зачепивсь карман

Порвала курточку, на двері накричав (у*бан)» 

Можна послухати Заговор Предметів тут.

Як на мене, один з кращих треків в альбомі. Ставлю 7/10

№2 Світлячки

Оу Йес. Ще одна лірична історія. 

Я запитав чат ГПТ, що він про це думає. Він думає так: «Це пісня про стан внутрішньої боротьби між інтровертністю та бажанням відкритись іншій людині.»

Я теж десь так і думаю. Кургани заспівали про любов. Прикольно. 

Можна послухати Світлячки тут.

Класний трек. Ставлю 7/10.

№3 Оркестр Абізян

Я так розумію, за розрахунком Курган & Agregat це має бути флагман альбому. Принаймні, це поки єдиний трек, на який уже з’явився кліп.

Цікаво, що й моїм друзям ця пісня, серед інших, залетіла одразу. Приспів містить вірусний хук.

Мені ж трек не зайшов після перших прослуховувань. Далі трохи розжував. Не скажу, що супер. Але вже тепер теж повторюю: «Пакет шарудить піз**ц».

Загалом у пісні чергова лірична історія. І вона знову подана досить лайтово: про вигорання, про життєві трабли, абсурдну буденність. Та тут насправді кожен знайде свій індивідуальний сенс. 

Можна послухати Оркестр Абізян тут.

Ставлю 6.5/10.

№4 Палеозой

Ну, дивіться, який тут текст:

«Застигало в бурштині усе прекрасне

І все те, що уже розлетілось вщент

(Час не вернеш, біль цей ти несеш)

(Час, час промайне, біль цей вивезеш)»

«Не іди назад, бо це буде невпопад

Вітрів східних не лякає мертвий аромат»

«Твій світ уже не той

Поверніть палеозой!

Той, хто витримує

Не прийме волю ворога, віддасть повністю себе»

У нашій реальності це про війну. У якісь іншій – це можна було б прийняти загалом про боротьбу добра і зла. 

Цей трек, на відміну від перших трьох, слугує нагадуванням, що у нас усе дуже непросто. Хоча Кургани зберігають автентичне, відносно оптимістичне звучання.

Це пісня дуже дорослих Жені, Аміла та Раміла. Треба звикати. 

Можна послухати Палеозой тут.

7/10.

№5 Краще Жить

Ще один трек, який свідчить, що хлопці дуже-дуже давно переросли сєльску драку з бітой, кастетом. 

«Книжки підготов і їх не читай

Новини дивись і в них не вникай

Тіктоки люби тільки ті, шо «ха-ха»

І не переживай за вчинки»

Кургани натякають нам, що слід мислити критичніше. І взагалі, слід мислити.

Сумний трек, насправді. Але не сказав би, що тут є вірусний приспів чи куплети з погляду звучання. Це підтверджують перегляди на YouTube. 

Можна послухати Краще Жить тут.

6/10.

№6 Крім майна

Це трек, який передає вітання умовній Ані Лорак:

«Чув, там під кучой грошей

Душі гниють колись добрих людей

Їх хвилювала так сильно творчість

Шо вони потрапили в капацський топчик»

Та і взагалі, привіт усім, хто не соромиться будувати бізнес на крові в умовах повномасштабної війни. 

Ви помітили, яка структура альбому? Перші 3 треки були доволі розважальні. 3 наступні – нагадування, що все в наших реаліях напружено, м’яко кажучи.

По звуку – знову не чую тут хуків. 

Можна послухати Крім Майна тут.

6/10.

№7 Інстинкт

Але на пісні Інстинкт можна знову трохи відволіктися. Мій абсолютний лідер у цьому альбомі. Ставлю 10/10!

Дивіться, я так розумію, у Курганів є реальний життєвий приклад того персонажу, або групи людей, про яких йдеться у пісні. Гадаю, влучним описом треку будуть слова: «це стьоб».

Отак каже ГПТ чат: «Сатиричний та іронічний погляд на сучасних чоловіків, які намагаються наслідувати кіношних героїв, втрачаючи власну ідентичність. Вона висміює поверхневі цінності, гіпермаскулінність і кліше, що формують поведінку людей, які орієнтуються на образи з популярної культури.»

Можна послухати Інстинкт тут.

10/10. Мене розірвало.

№8 Тиха Революція

І куди ж без Даши Астаф’євої? Чергова спільна робота. Думаю, попередні були сильно вдаліші. 

Закінчуємо все-таки з серйозним мотивом. Пам’ятаємо про важливість боротьби за справедливість. Не засмучуємося через байдужість суспільства. Не йдемо сліпо за натовпом.

Але, знову-таки, з погляду на звук це точно не хіт.

Як на мене, то найслабша пісня в альбомі.

Можна послухати Тиха Революція тут.

Десь на 5/10.

Новий альбом Курган & Agregat: підсумки

Підсумувавши всі оцінки, вийшло 6,8. За якими критеріями я оцінював? Я сам не знаю.

У контексті Курган & Agregat не хочеться розмірковувати, наскільки якісні там семпли, чи бек-вокал, чи ще там щось. Мислю простими категоріями: викликає пісня вау-ефект чи ні. 

Моїм улюбленим альбомом лишається С.Ш.Р. А топ 3 виглядає так:

• C.Ш.Р;
• Зембонджу;
• Поле Каніфолі.

Чому Зембонджу вище Поле Каніфолі? Бо цей альбом звучав надзвичайно контрастно після C.Ш.Р. та початкових треків з кліпами. Тепер знову фанк. «Це ж було вже» ©

Але Поле Каніфолі – це чудова робота. Курган & Agregat знайшли можливості, натхнення та бажання у цей непростий час створити альбом! 

Мені вбачалося, що на ньому буде більше сумного та серйозного. По типу Червоного Бузка Жені Володченка. 

Але, схоже, найвідвертіше він припас для сольного проєкту. Тоді як Курган & Agregat лишається чимось лайтовим більшою чи меншою мірою.

Загалом же є відчуття, що Поле Каніфолі – це пошук нових себе. Вчора це були діти, які читали реп про село. Сьогодні – це чоловіки, яким за 30. Женя має досвід участі в бойових діях. Раміл та Аміл – закривають мільйонні збори на потреби війська.

Усе змінилося. Безумовно, це відобразилося й на звучанні. Тут ніби все ще багато жартів та іронії. А ніби й уже щось схоже на Бумбокс чи ОЕ. Надзвичайно цікаво буде оцінити наступний альбом Курган & Agregat. Підозрюю, що він може бути значно радикальнішим (хоча й не знаю, в який бік). 

Наразі ж маємо Поле Каніфолі – якісну, драйвову, у міру іронічну роботу, яка заслуговує вдячності, поваги та ваших репостів. 

Запис Поле Каніфолі: рецензія на новий альбом Курган & Agregat спершу з'явиться на Tsikavo Duzhe.

Так уже склалося, що мені скоро 30. Я замислився, що глобально встиг зрозуміти про світ  до цього часу. Але далі мені стало цікаво зрозуміти, які думки в інших людей, котрі перетнули межу в 30 років. 

Тож я погортав сервіс Quora та відібрав деякі дописи користувачів на цю тему. Це не будуть історії успіху в стилі «як стати мільярдером до 30». 

Лише дописи випадкових людей з інтернету, які мені здалися вартими уваги:

30 років – це все ще молодість

Користувач K V розповідає:

«Коли ви підліток, то 30 – звучить як зрілість чи старість. Але, ймовірно, ви будете почувати себе так само, як і коли вам було трохи за 20.

Ваш вільний час і те, що ви вирішите з ним робити, важливіше, ніж заробляти шалені гроші, працюючи при цьому без відпочинку. Я завжди хотіла мати престижну роботу, думала, що стану трудоголіком, як мій тато. Але зараз мені 36 і я намагаюся працювати, щоб жити, а не жити, щоб працювати.»

Вам пощастило дожити до 30

Щемливою історією ділиться користувач John Ny:

«Я працював з чоловіком, який за день до свого 30-річчя сказав мені, що боїться старіти. Я поглянув на нього і запитав: «Де ми зараз знаходимося?» Він відповів: «У дитячій лікарні». На що я зауважив: «Дітки в цій установі часом не проживають навіть 1 годину після появи на світ». Зараз йому за 50 і він більше ніколи не скаржився на свій вік.»

Ваш фізичний стан погіршується

Трохи раціонального підходу користувача Yingzi Li:

«Згідно з дослідженнями, після 30 років фізичні кондиції в організмі людини починають погіршуватися. Тому, дбаючи про кар’єрний ріст, піклуйтеся також і про здоров’я. Не засиджуйтеся допізна. Не прокидайтеся спозаранку. Харчуйтеся правильно і майте щоденну фізичну активність. Це ваш фундамент для 40, 50, 60 років.»

Намагайтеся фіксувати важливі моменти

Щоб не повторити досвід користувача Steven Ussery:

«Пробачте, мені 71 і це було так давно. Гадки не маю, про що думав, коли був 30-річним юнаком. Дідько, навіть не пригадую, які були думки в 50 років. Таке життя.»

Однак Steven Ussery має і декілька практичних порад: 

«Якщо ви збираєтеся мати дітей, то краще, безумовно, укладатися в 30 років. Далі це буде проблематично для багатьох людей. А ще вам не потрібно прораховувати усю свою кар’єру у 30 років. Я – живий приклад цьому. Я починав свою третю успішну кар’єру як інженер-програміст у Кремнієвій долині, коли мені було майже 40.»

Чим старше ви стаєте, тим складніше знайти нову роботу

До цього та кількох інших цікавих висновків дійшов користувач Jay Bazzinotti:

• «Продовжуйте навчатися. З віком нову роботу знайти важче. Якщо є щось, що вам подобається робити – вчіться цьому далі та підвищуйте продуктивність.»
• «Не втрачайте можливості сказати своїм батькам, що любите їх.»
• «Будьте добрішими. Ви ж не хочете стати тим типажем людини, що кричить на дітей, аби вони забиралися з її двору?»
• «Посміхайтеся. Нехай ваші зморшки формуються навколо веселого візерунка, а не розчарованої гримаси. »
• «Діліться знаннями та допомагайте тим, хто цього потребує. Коли ви помрете, то помруть і ваші знання. Не дайте вашій мудрості та надбанням просто зникнути. Залишіть щось по собі.»

Закохайтеся, почніть бізнес

Поради користувача Dean Yeong:

«Набувайте комерційні навички. Дізнавайтеся, як обслуговувати клієнтську групу, як створювати продукт, як керувати фінансами, як не голодувати без роботи на когось. Ви можете зробити винахід, можете продавати свої знання у вигляді послуги, ви можете бути посередником між ланцюжком людей.

Закохайтеся. Це може поранити, розбити вам серце. Але сенс не в тому, щоб отримати щось від стосунків. Сенс у тому, щоб навчитися віддавати час комусь іншому, навчитися вкладати в когось іншого. Стосунки – це дзеркало самого себе, у відображенні якого можна навчитися рости.»

Перевіряйте інформацію

Що до 30 років засвоїв користувач Bill Applegate:

«Ви не можете довіряти тому, що говорить уряд вашої країни. Більшість людей майже завжди мотивовані егоїстичними цілями.» 

Найважливіше – факти про науку та світобудову

Особистий досвід користувача BlackShadowGod:

«По-перше, якщо ти надмірно тужишся під час походу до туалету – це недобре. Ти можеш заподіяти собі реальну шкоду. Мені цього ніхто не пояснив і я собі нашкодив. Не робіть так. Я мав декілька пекельних років, доки не виправив цю проблему.

По-друге, найважливіше, що ти коли-небудь зможеш дізнатися, – це факти про науку та про те, як побудований світ навколо нас. Це дає найкращу опору рухатися по життю. Саме з позиції знань, а не з позиції невігластва.»

30 років – це теж досягнення

На цю тему іронізує користувач Vikrant Mahajan:

«Коли я був юним, то казав собі що до 30 матиму:

1. Роботу з заробітною платою $200 000;
2. Великий пентхаус;
3. Мазераті;
4. Ферму в горах.

Пишаюся, що принаймні одна ціль здійснилася: мені за 30.»

Запис Життя після 30: що слід зрозуміти до цього віку спершу з'явиться на Tsikavo Duzhe.

За моїми суб’єктивними враженнями, у мене хвороба Крона близько 5 років. Але офіційно підтверджено діагноз було 2 роки тому. Я сподіваюся, мій досвід буде корисний тим, у кого запідозрили цю хворобу, або якщо ви тільки почали з нею жити. Або ж навіть якщо у вас вона довше, ніж у мене.

Що таке хвороба Крона

Якщо розумними словами: це аутоімунне захворювання, яке може вражати будь-яку частину шлунково-кишкового тракту, включно з ротовою порожниною. Має генетичну основу. Належать до групи запальних захворювань кишківника. 

Статистика вказує, що офіційно зареєстровані випадки хвороби Крона фіксуються зі співвідношенням 10 на 100 000. Тобто це доволі рідкісний недуг і процес встановлення правильного діагнозу може бути заплутаним.

Прояви хвороби Крона поділяються на 2 групи:

1. Кишківникові симптоми. Це часті випорожнення (може бути понад 10 разів на добу) з порушенням консистенції та можливими домішками крові й слизу. Біль у нижній ділянці живота. Стрімка втрата ваги. Підвищена температура тіла, як наслідок запальних змін у слизовій оболонці ШКТ. Також можливий ризик розвитку свищів, абсцесів, парапроктитів. 
2. Поза кишківникові прояви. У вигляді ураження суглобів, очей, шкіри. 

Якщо трохи простіше: хвороба Крона — це стан, при якому наша імунна система, яка зазвичай захищає людину від хвороб, починає атакувати власний кишківник, немов це щось чужорідне. Це викликає постійне запалення, яке може з’являтися в будь-якому місці травної системи.

Наразі точна природа її походження невідома. Вам ніхто не скаже достеменно, винна спадковість, спосіб життя, надмірний стрес чи нещасливий збіг обставин.

Мій випадок хвороби Крона

Мені довго не могли поставити діагноз через специфічні проявлення хвороби. Тривалий час мій кишківник почував себе нормально і я не мав класичних симптомів.

Але вище вже було сказано, що при хворобі Крона потенційно вражаються всі відділи ШКТ, включно з ротом. Ротова порожнина – це те, що в мене постраждало найбільше і те, що страждало місяцями.

Мої щоки, губи, ясна, язик та горло вкривалися чисельним рецидивуючим афтозним стоматитом. Спершу ці виразки проходили за 3-4 дні. Але з часом їхня кількість росла, а тривалість загоєння збільшувалася до 3 тижнів. Старі виразки не встигали зникати, поки з’являлися нові. Також посилювалися й больові відчуття.

У найгірші періоди, я міг налічити близько 20 таких виразок, що унеможливлювало нормальний процес їди, пиття чи навіть просто дихання. 

Згодом додалися проблеми з очима: вони стали сильно опухати, боліти й сльозитися. Сильніше страждало праве око. Після таких приступів зір на ньому опустився до -1. Також додалася постійна слабкість і підвищена температура тіла. 

Якось я підраховував, і зрозумів, що за 2 повних роки, я мав загалом близько 10 місяців з температурою 37,5 – 39. Також у мене було 3 періоди протягом яких я схуднув на 19 кг і двічі на 15 кг. 

Врешті, у періоди загострень доєдналися і класичні симптоми з боку кишківника, про які вище я вже написав.

Як жити з хворобою Крона

У цьому підпункті хочу дати декілька основних рекомендацій, яких сам дотримуюся і які я вважаю слушними для кожної людини з діагнозом, не залежно від проявів.

1. Знайдіть компетентного лікаря. Не сподівайтеся, що абиякий спеціаліст з державної лікарні зможе нормально вас вести. На жаль, це доволі серйозне захворювання і лише лікар з належним досвідом зможе призначити релевантне лікування й адекватні обстеження.
2. Майте фінансову подушку на випадок загострення. Хвороба Крона – це постійна синусоїда ремісій та загострень. Не завжди загострення дуже відчутні, і не завжди ремісії тривалі. Варто сподіватися на краще, але будьте готовими до різного.

Проблема в тому, що майже всі типи лікування Крона – дорогі. І держава не поспішає допомагати. Наприклад, у найгірші періоди я мав у плані лікування: будесонід і месалазин, а також 2 рази на місяць скринінг показників та консультації лікаря. 

На перших етапах будесонід (типу Буденофальк) мені потрібен у дозуванні майже 3 упаковки на місяць. Кожна – 5,5 тис. грн. Одна упаковка месалазину (типу Пентаса) – 3,7 тис. грн. Аналіз на кальпротектин 2 рази на місяць (як основний маркер запалення) – 950 грн. Консультації лікаря (принаймні 2 на місяць) – 750 грн.

У підсумку 23,6 тис. грн. 

І у вас немає жодної гарантії, скільки таких періодів виникне протягом року. 

Цих двох порад я наполегливо рекомендую дослухатися взагалі всім людям з Кроном або неспецифічним виразковим колітом, який являє собою досить схоже захворювання. 

Що можна їсти при хворобі Крона

Базові рекомендації з харчування при хворобі Крона доволі схожі з рекомендаціями при інших проблемах з ШКТ.

Що не можна вживати:

• Смажені продукти, особливо жирне м’ясо;
• В’ялене м’ясо або риба;
• З обережністю вживати свинину, чи не вживати взагалі. Не вживати похідні червоного м’яса: сосиски, сардельки, ковбаса;
• Солодкі газовані напої, пакетовані соки;
• Продукти з високим вмістом цукру або підсолоджувачами типу: молочний шоколад, цукерки, морозиво;
• Неякісні соуси типу: кетчуп, майонез і т.п.;
• Напівфабрикати та фастфуд типу: чипси, сухарики, піца на білому тісті, картопля фрі, хот-доги й т.п.

Що можна їсти:

• З овочів: огірки, капуста, морква, морква, броколі, кабачок, гарбуз;
• З фруктів-ягід: авокадо, банан, яблука й груші (але краще без шкіри), персики, абрикоси;
• На гарнір: рис, гречка, картопля, кіноа, вівсянка;
• М’ясо та інша тваринна їжа: курка, індик, яловичина, яйця, риба.

Загалом при хворобі Крона немає страшних обмежень харчування. Якщо проаналізувати, то рекомендацій вище варто дотримуватися взагалі всім людям.

Але врахуйте, що при Кроні будуть продукти, які не зможете переносити конкретно ви. Наприклад, для мене це: яблука навіть без шкіри, ячна каша, будь-яке м’ясо, якщо воно смажене чи в’ялене, квас.

Спірними є питання щодо молока і кави. У мене добре засвоюється лактоза і я не відчуваю жодних проблем від умовного капучино. Але це індивідуально.

Чи можна вживати алкоголь або палити при хворобі Крона

Не можна.

Я не вживаю будь-який алкоголь уже 3 роки й це суттєво покращило загальний стан мого здоров’я.

Якщо вас сильно зацікавить ця тема, то в мережі ви знайдете безліч дискусій. Хтось рекомендує вживати лише 40-градусні напої типу горілки. Хтось навпаки – лише якісне вино і в невеликих пропорціях. Усе це нісенітниці й пошук сумнівних компромісів.

Скажімо так, далеко не факт, що від склянки віскі ви спровокуєте загострення. Просто перечитайте ще раз інформацію про те, скільки коштує повернутися в ремісію. Якщо воно того варте – продовжуйте.

Паління при Кроні також суворо заборонено. Я не палив, коли зіштовхнувся з цією хворобою, але іноді міг дозволити кальян. Довелося прибрати. Це також дало позитивний результат.

Чи можна займатися спортом при хворобі Крона

Це цікаве запитання, і думки фахівців розходяться.

Особисто я дозволяю собі набагато більше у плані фізичних навантажень, ніж це канонічно рекомендовано. Але є важливий нюанс. Я займався різним спортом з ранніх років: футбол, баскетбол, бокс, тренажерний зал. Я продовжив робити це в університеті  та продовжую робити зараз, коли мені 29.

Для мене відсутність доволі суттєвих фізичних навантажень – це гірше, ніж їхня присутність.

Але, гадаю, якщо ви у зрілому віці, не мали до цього гарної фізичної форми та дізналися про Крон, то це не найкраща комбінація, щоб намагатися стати паверліфтером.

Проте я б рекомендував не обмежувати себе у кардіо навантаженнях, класичному фітнесі (навіть з вагою у межах розумного для вас). Можливо, навантаження з власною вагою будуть доречними. Йога, пілатес – теж чудово.

Загалом я не прихильник теорії, що людина шкодить собі, якщо підіймає умовні 20 кг. Усе залежить від підготовки й планомірності. 

Але однозначно не рекомендовано отримувати фізичні навантаження у період явного загострення.

Чи змінюється життя людини при хворобі Крона

Питання, на яке кожен має знайти відповідь сам. Спостереження з власного досвіду:

Люди не розуміють, що це таке, навіть якщо пояснити. Коли ви згадаєте кишківник, то будьте готові чути коментарі типу: «А, мабуть, ти погано харчувався?!». Майже ніхто не усвідомлює, що шлунок і кишківник – це взагалі різні речі. Відтак, хвороба Крона часто асоціюється з умовним гастритом.

Ментальний стан і Крон переплітаються. І після 2 років лікування у мене страждає стравохід. Навіть у номінальній ремісії ці прояви рідко зникають. Зараз це значно контрольованіше, але… У році 12 місяців, з них – максимум 3-4 я живу спокійно. Інші 8 – це перманентний біль, який фактично немає чим вгамувати, адже знеболювальні протипоказані.

Якщо класифікувати тяжкість болю від 1 до 10, то більшість часу мені болить на 3-4 бали. Коли це так, я вважаю, що проблеми немає і живу активне повноцінне життя. Але слід розуміти, що навіть біль на 1 бал, якщо він постійний, залишає на людині відбиток. 

Якщо болить на 7 з 10, я обмежую фізичні навантаження, роблю харчування суворішим. Якщо доєднується температура, доводиться брати лікарняні й організовувати постільний режим. 

Як зробити ремісію тривалою

Уникайте стресу. На цьому наголошують усі лікарі і я неодноразово переконувався в цьому персонально.

Знаю точно, що якщо я перенервував надто сильно, то на ранок наступного дня у мене майже гарантовано з’явиться 3-4 нових виразки в горлі або на яснах. 

Як уникати стресу – це майже риторичне запитання. Але, якщо ви людина з Кроном, то для вас це питання вкрай важливе. Я оминаю все, що провокує надмірне емоційне чи фізичне виснаження.

Наприклад, я дуже рідко здійснюю тривалі поїздки. Якщо я кудись поїхав, то наступний час планую на відпочинок. Мені також дуже сильно допомагає підтримувати належний стан здоров’я віддалений формат роботи. До речі, в іншому пості я вже писав про переваги та недоліки дистанційки та як все організувати. Окрім того, я не можу пригадати, коли востаннє говорив до когось підвищеним тоном.

Часом людям така поведінка здається надто розміреною чи нудною. Але для мене це питання нормального функціонування, тому доводиться пристосовуватися.

На що сподіватися

Слід розуміти, що ніхто не дасть точних передбачень, адже жоден лікар у світі не знає достеменно тривалість вашої ремісії.

Якщо ви дотримуєтеся рекомендацій і приймаєте належне лікування, то можете розраховувати на цілком спокійне життя з періодичними змінами ремісій та загострень.

Комусь з нас пощастить більше, і хвороба Крона не потурбує до кінця життя. Комусь, можливо, пощастить жити відносно нормально, навіть не лікуючись і не дотримуючись рекомендацій.

Але врахуйте, що ігнорування Крону це: ризик стенозу або обструкції кишківника, утворення нориць, фістул, перфорації, а також підвищений ризик раку. Неконтрольований Крон з легкістю зробить з людини каліку чи й взагалі обірве життя.

Тому в будь-якому випадку слід намагатися робити все залежне від себе, щоб жити кожен день якісно. З власного досвіду кажу, що це абсолютно можливо.

Запис У мене хвороба Крона: ділюся власним досвідом, як з цим жити спершу з'явиться на Tsikavo Duzhe.

Від 24 лютого 2022 року, будь-які свята та реалії українського життя – це речі, які поєднуються важко. Тому в цьому пості не буде ніяких порад щодо організації помпезних вечірок або купівлі дорогих речей. Тут не буде також інформації про Святвечір, 12 страв, колядки та інші національні фішки святкування. Наші дідусі й бабусі надали достатньо відомостей з цього приводу. 

Ось, що я б рекомендував зробити, щоб відчути дух Різдва в Україні:

Слухайте різдвяну українську музику

Почнемо з очевидного: Щедрик Миколи Леонтовича. 

Насправді для мене трохи трагедія, коли хтось з українців не знає, що це наша пісня. Тож зафіксуємо про всяк випадок: це шедевр класичної музики, який обожнюють в усьому світі, написаний українським композитором.

Популяризації щедрика посприяв інший композитор з українським походженням – Петро Вільговський. Він створив англійську версію Carol of the Bells, яка припала до душі американцям та розлетілася далеко за межі США. 

Лише погляньте, як хор Повітряних Сил США виконав Щедрик на знак підтримки українського народу:

У мережі існує безліч інших версій виконання Щедрика у найрізноманітніших жанрах.

Але не будемо забувати про оригінал. Наразі на YouTube також достатньо варіацій з українськими виконавцями. Можете підібрати на власний смак. Мені подобається це:

Тепер поговоримо про Скрябіна. На мою думку, Андрій Кузьменко – автор найкращих українських композицій на різдвяну тематику, не враховуючи Леонтовича.

Композиція А під новий рік не знаходиться серед найвідоміших хітів автора. Тож у Різдво кожен з нас має нагоду посприяти її популяризації. Пісня особливо припаде до душі тим, кому напередодні новорічних свят трохи самотньо:

Далі ще одна душевна композиція Кузьми зі словами:

Нехай залишаться в старому році

Сльози, хвороби і біди.

Хай подобріють всі люди недобрі,

Нехай їм стане легше на світі.

Нехай малесеньке Боже дитятко

Зігріє наші змучені душі,

Нехай збуваються всі наші мрії

І бідувати ніхто не мусить.

Якнайкраще зрезонує в душах українців напередодні Різдва. Пісня називається З Новим роком і Рождеством. Слухайте тут:

А тепер зовсім неочевидна композиція для вас. Пісня Новорічна (Це твоє Різдво), яку написав мій товариш Олександр Максименко з гурту X-Rays.

Звучить справді по-різдвяному. Наразі має 15 тис. переглядів на YouTube. Заслуговує більше. Тож обов’язково додайте у свій різдвяний плейлист та поширте серед знайомих:

Святкуйте одразу 2 Різдва в Україні

Ми тривалий час мали лише одну національну дату Різдва – 7 січня. Але ще у 2017 році українські католики також отримали офіційну нагоду святкувати Різдво 25 грудня.

Для левової частки населення України це було дещо незвично. У суспільстві навіть виникали невеличкі чвари, що це відхилення від українських традицій та зайва плутанина. Але я ще тоді говорив, що 2 офіційних дати – це удвічі більше приємних емоцій. 

Розробіть 2 концепції святкування. Наприклад, 25 грудня – нагода провести вечір у колі друзів чи родини за переглядом атмосферних фільмів, що допоможуть повернути святковий настрій.

А 7 січня – традиційна вечеря з кутею та іншими різдвяними стравами. 

Скуштуйте українське різдвяне пиво

Звісно ж, якщо вже досягли повнолітнього віку та стан вашого здоров’я не має протипоказань.

Ми пам’ятаємо культову різдвяну рекламу з вантажівкою Coca-Cola. Або традиційну рекламу Jacobs під Let it snow Френка Сінатри. 

Мені, як маркетологу, насправді приємно, що в Україні є і власні різдвяні напої, чия реклама вже стала класичною:

Гадаю, 1 чи 2 келихи за різдвяним столом у колі друзів не зіпсують атмосферу святкування. 

Задонатьте ЗСУ

Різдво – це час, коли люди в усьому світі намагаються допомогти тим, хто цього потребує. Для українців же допомога захисникам та захисницям – це фактично обов’язок. 

Напередодні Різдва неодмінно підтримайте тим чи іншим чином тих, хто боронить Україну і хто не матиме нагоди доєднатися до своїх сімей у святковім колі. Вони є тими, хто дозволяє українцям відзначати свята та продовжувати вести життєдіяльність на рідній землі. 

Запис Не лише Святвечір: як підготуватися до Різдва в українському стилі спершу з'явиться на Tsikavo Duzhe.

Я публікую цей лонгрід наприкінці 2024 року, одразу закладаючи у заголовок 2025. Інформація буде корисною протягом зазначеного періоду тим, хто хоче спробувати себе у копірайтингу чи просто розширити уявлення про професію.

Хто такий копірайтер

У 2018 році, коли я казав, що займаюся копірайтингом, люди зазвичай лише здивовано розводили руками. Станом на 2025 рік професія копірайтера стала значно впізнаванішою. 

Але про всяк випадок, що то взагалі:

Копірайтер – це людина, яка пише тексти. Будь-які тексти. Це можуть бути статті на сайтах новин, дописи в соціальних мережах, різноманітні сценарії, описи карток товарів і т.д. і т.п. 

Зазвичай є спільна деталь: копірайтери розробляють тексти у сферах, які мають на меті прямо чи опосередковано щось вам продати. Тому навіть банальні push-сповіщення в мобільних додатках – це теж копірайтерські творіння.

У 2018 році було популярним визначення: «Копірайтер – це людина, яка пише продаючий текст». Мені воно не подобається. Після нього завжди поставало питання: а що собою являє продаючий текст? У моєму розумінні, це щось надто вже риторичне. 

Іноді зустрічаються визначення, що копірайтери – це фахівці, котрі створюють тексти в інтернеті. Це теж звучить трохи туманно та спірно. Наразі майже будь-яка професія певною мірою пов’язана з інтернетом. Але якщо ви розробите текст, який вивісять на бігбордах, то це ж уже офлайн, вірно?

Тому повторюся: копірайтер – це людина, яка пише тексти. Будь-які тексти. 

Переваги роботи копірайтером

Насправді їх дуже багато. Я виділю лише основні, але цей список можна значно розширити:

Бездоганна можливість реалізувати творчий потенціал. Можливо, ви вбачали в собі нового Джека Лондона. Можливо, ви планували отримати диплом журналіста. Якщо щось вам завадило, то копірайтинг – це нагода направити свій письменницький талант у конструктивне річище. Який би тип копірайтингу ви не обрали (вони є різні, про це буде далі), ви все одно матимете більший чи менший процент творчого компонента. 

Копірайтинг не потребує складного технічного забезпечення. Потужний комп’ютер не завадить, якщо, скажімо, для написання ваших текстів є необхідність обробляти великі бази даних. Але типово буде достатньо і звичайного лептопа. Все-таки більшу частину часу копірайтер проводить у текстових редакторах.

Копірайтерами беруть працювати без наявності диплома. За вас говорить портфоліо. Хіба якщо вам все ж цікавий формат написання потужних статей у ЗМІ, проведення розслідувань і все в цьому роді. Тоді це про журналістику. Копірайтинг простіший: пишеш круто – надсилай резюме.

Достатня кількість ресурсів, які вчать копірайтингу. У 2018 курси по копірайтингу були одиничним. Тепер їх побільшало. Також з’явилися круті ментори, які надають корисну базу. Окрім того, у мережі повно корисної літератури, яку я навіть не буду перелічувати. Просто вбийте запит «книжки для копірайтерів» і обирайте на власний смак. 

Копірайтером можна стати швидко. Типово курси копірайтингу тривають 2-6 місяців. Якщо у людини нормальний рівень правопису та завжди був творчий потяг до письма – зазначеного періоду достатньо, щоб перейти до реальної роботи. Зазвичай таким людям не вистачає лише розуміння про сучасний маркетинг. І саме ці пробіли й заповнюються на навчальних курсах. 

Але окремо звертаюся до категорії людей, які об’єктивно розуміють, що правопис шкандибає. Якщо ви ставите розділові знаки інтуїтивно, якщо ваші шкільні твори були посередніми, якщо ви ніколи не намагалися щось писати просто для себе – замисліться, чи варто починати. Не стверджую, що у вас не вийде. Просто попереджаю, що шлях буде відчутно довшим. 

Копірайтинг манить своїми перевагами. Але я неодноразово бачив умовних домогосподарок, які клюнули на рекламу та пішли на курси. Без розуміння, навіщо їм це. І це завжди фейспалм. 

Копірайтингом можна займатися на фрілансі. Для елементарного початку достатньо просто написати в пошук «українські біржі копірайтингу» та обрати оптимальний ресурс. Там завжди вистачає замовників. І круто, що замовники є під різний рівень копірайтерів. Так, початківцям платять зовсім мало, але це реальна нагода створити професійне портфоліо, не виходячи з дому.

Головні недоліки роботи копірайтером

Буду максимально відвертим. Переваг у копірайтингу хоч відбавляй, але мінуси теж є і вони суттєві.

Невисока заробітна плата. Звісно ж усе індивідуально. Але я кажу про середню картину на ринку. А вона ось така:

Якщо брати копірайтера, котрий став частиною маркетингового відділу, то він типово програватиме у зарплаті всім: дизайнеру, таргетологу, email-маркетологу та ін. 

Але обов’язково читайте далі, бо я ще розповім, як оминути цю прикрість та заробляти пристойно копірайтингом.

Копірайтерів часто повчають. Мою роботу десятки разів супроводжували коментарі різних колег:

«Та що ти так довго сидиш над тим текстом?! Напиши просто, що в нас найшвидші терміни, імпортне обладнання, найнижчі ціни…». 

Люди не розуміють, чому це помилка і чому таке письмо – це дно. Але вони продовжуватимуть радити. 

Водночас не знайдеться охочих давати поради програмістові, як йому краще писати код. Просто кожен думає, що теж вміє писати тексти. Але вміє не кожен. 

В Україні мало компаній, де цінність копірайтерів усвідомлюють повною мірою. Це вже зрозуміло з попереднього пункту, але ще трохи розвину. 

Реальність така, що для багатьох фахівців становить проблему написати бодай 2-3 речення без помилок. Серйозно, я неодноразово бачив непоганого рівня таргетологів, SEO-шників чи й навіть керівників маркетингових відділів, які реально не вміли писати. Тому й наймають копірайтерів. Але їхній статус все одно дещо низький.

Вас цінуватимуть належним чином, якщо:

1) У компанії райтер виконує небанальні задачі. Наприклад, розробляє сценарії для комп’ютерних ігор, пише спічі впливовим особам і т.п. 

2) У компанії усвідомлюють, що сильний текст – рівнозначна частина рекламної кампанії. 

Копірайтерів підтиснув штучний інтелект. Насправді ШІ багато кого змусив занервувати. Мусимо визнати, що частина тасків, які б надійшли копірайтерам-початківцям у минулому, дедалі частіше генеруються роботом та заощаджують людям бюджет.  

З іншого боку, це вагомий стимул уже на старті кар’єри шукати робоче місце, де потребується текст високого ґатунку, а ШІ використовується лише як допоміжний інструмент. 

Як пристойно заробляти копірайтингом

Частково я вже відповів на це раніше. Основа щастя копірайтера – роботодавець, який усвідомлює значущість якісного тексту.

Але є ще корисні речі:

Спробуйте SEO-копірайтинг. Це той тип письма, який не стільки для людей, скільки для пошукового робота. У ньому органічно розставлені ключові слова, відповідно до поставленої задачі. 

Скажімо, ви отримуєте таск вписати у текст кейворди: «купити велосипед дешево», «спортивні велосипеди», «замовити запчастини для велосипеда». Ви маєте зробити це з певними інтервалами, дотриматися бажаного відсотку заспамленості та ін.

За такий тип копірайтингу типово платять більше. Хоча я завжди вважав його легшим, ніж, скажімо, написання унікального лонгріду.

Націлюйтеся в SMM чи відділ маркетингу. Там вищий рівень заробітної плати, порівняно з копірайтерами, які наповнюють стрічки новин онлайн ЗМІ. У той самий час я вважаю, що рівень відповідальності та стресу у другому варіанті часто вищий. 

Займайтеся копірайтингом в експертних для вас сферах. Я згадував про біржі копірайтингу. Одним з недоліків такого формату є надто великий спектр тем для письма. Сьогодні ви приймаєте замовлення про фітнес, завтра – про будівельні матеріали. Це призводить до тотального вигорання.

Натомість уявіть, що медіаресурс про риболовлю шукає досвідченого копірайтера. Розумієте, у чому тут розбіжність? Вони можуть знайти першокласного райтера чи журналіста, але йому знадобляться місяці, щоб експертно тямити в темі. Разом з тим, якщо ваші знання релевантні для даної сфери – вам немає ціни, як копірайтеру. І такий фахівець зустрічається не кожного дня.

Не обмежуйтеся лише копірайтингом. Уявіть відділ маркетингу, що складається з таргетолога, графічного дизайнера та копірайтера. Почавши з копірайтингу, ви можете доєднати знання про інші сфери. У такому разі ви і є готовий відділ маркетингу. Це суттєво позначається на заробітній платі.

Вчіть англійську мову. Вона відкриває перед вами іноземний ринок праці. У Європі копірайтерам платять значно більше, ніж в Україні. 

Не затримуйтеся з роботодавцями, які формують оплату за кількість символів. Взагалі це досить розповсюджена модель у даній сфері. І вона мене завжди дратувала. Її рідко вдається оминути на самому початку, але я б рекомендував цього прагнути. 

Копірайтер має генерувати ідеї, що виливаються у якісні тексти, які позитивно прийматимуться цільовою аудиторією. Тоді як розрахунок оплати залежно від кількості символів чи букв – це майже завжди модель другого сорту.

Чи варто займатися копірайтингом у 2025

Варто, але без рожевих окулярів. Копірайтинг взагалі корисний для багатьох фахівців. Ці знання не завадять умовному сейлз-менеджеру, проджекту чи спеціалісту по роботі з клієнтами. 

Копірайтинг в соло також залишається перспективною професією. Він задовольняє матеріально та морально, коли ви можете донести цінність вашого письма роботодавцеві. Тоді як щоденні банальні рерайти та прорахунки символів утримують фахівців на посередньому рівні заробітної плати. Врешті ця модель пережовує та випльовує копірайтера. Тому будьте обачні. 

Запис Плюси та мінуси бути копірайтером. Чи варто займатися копірайтингом у 2025? спершу з'явиться на Tsikavo Duzhe.

Я працюю у сфері digital-маркетингу та PR. З початком повномасштабного вторгнення РФ, як і більшість спеціалістів подібного профілю, я змінив формат роботи на віддалений. 

Хоча це не був перший досвід. З 2018 року я постійно жонглював дистанційкою та офісом, особливо у часи Ковіду. Гадаю, це достатньо тривалий період, щоб окреслити головні плюси та мінуси дистанційного формату.

Почнемо з позитиву:

У віддаленому форматі працюють більше та якісніше

Не те щоб це прямо-таки достеменний факт, але це точно персональний досвід. Він помножений аналогічними відгуками моїх колег, друзів та знайомих. Нас об’єднує спільна деталь – ми працюємо сумлінно.

Тому перефразую себе. У віддаленому форматі сумлінні працівники трудяться ще більше. 

Щодо тих, чия сумлінність та порядність викликає сумніви… Що з воза впало, то вже пропало. Нормально вони не працюють у жодному форматі, тому не будемо заглиблюватися.

Досвід підказує, що роботодавців лякає відсутність контролю у віддаленому форматі роботи. Але насправді на дистанційці менше факторів, що відволікають. Якщо мій робочий час починається о 9, а закінчується о 18, то я в максимальному фокусі. Тоді як офісний формат – це завжди трішки про «ля-ля». Ті з вас, хто палить, робитимуть це частіше в офісі. Ті з вас, хто любить каву, полюблять її ще більше в офісі. Там завжди знаходяться однодумці й чистий робочий час дещо страждає.

Припускаю, що більшість роботодавців теж це усвідомлюють. Але можливість фізичного контролю зваблює сильніше. Друзі, це ілюзія. Ми дійсно продуктивніші на дистанційці. Саме завдяки тотальній концентрації та відсутності сторонніх шумів. Ми встигаємо більше, помиляємося менше, обробляємо інформацію швидше. 

Більше можливостей для розвитку

Цьому сприяє заощаджений час на дорогу до офісу. У мене були періоди, коли шлях до робочого місця й назад тривав майже 4 години. Це не дуже показово, бо зустрічається не так часто. Але хто з мешканців великих міст витрачає на дорогу менше ніж годину сумарно? Це незначний відсоток. А година грає роль. Бо за робочий тиждень їх набігає 5, а за місяць – 20. 

В останній рік до повномасштабки мій шлях до праці в обидва кінці тривав 90 хвилин. Це 1,5 години відданих фізичних сил з понеділка по п’ятницю. 

Без цього тягаря я зміг:

• Вивчати англійську мову з репетитором двічі на тиждень протягом 2,5 років. І це вивчення триває досі;
• Відвідувати навчальні курси та опановувати новий корисний софт для роботи;
• Відвідувати тренажерний зал тричі на тиждень;
• Втілювати в життя власні проєкти, включно з сайтом, на якому ви наразі перебуваєте.

Чи можна було б робити те ж саме, працюючи в офісі? Звісно. Але це було б значно важче фізично та морально. 

Натомість перераховані вище пункти пішли на користь продуктивній роботі. Тому повертаємося до того, з чого починали: у віддаленому форматі працюють більше та якісніше. 

Безлімітний ринок праці

Черговий пункт, що вигідний роботодавцям та найманим працівникам. Адже фізичне місце розташування завжди встановлює ліміти пошуку по локації. 

Без нього охоплення втрачає межі. Увесь світ перед вашим CV. Усі CV світу перед вашим HR. Класно.

Але далі про негатив, бо він теж трохи є.

Необхідність створити ідеальне робоче місце

Позитивні ключі віддаленого формату працюють лише за умови створення ідеального робочого простору. Якщо ви розділяєте житло під час дистанційки з іншими членами родини – це проблема. 

Ваші рідні чудово усвідомлюють, що ви працюєте. Але для них ви – це ви. Ваша посада не грає ролі. Тому робота періодично розбавлятиметься побутовими проханнями. 

Ваш робочий простір має бути суворо конфіденційним. Ви та ваші колеги, не повинні чути сторонніх шумів під час онлайн мітів. 

До речі, щодо онлайн мітів. Про їхню оптимізацію також варто подбати самостійно. Люди хочуть бачити вас належним чином, тому ваша вебкамера має бути чудової якості. Те саме стосується й вашого мікрофона. Ніхто не зацікавлений вслухатися, що ви там промовляєте. Звук повинен бути бездоганним. Також у вас повинен бути достатньо потужний комп’ютер, який не буде вибухати під час демонстрації екрана. Після повномасштабного вторгнення ще додалися блекаути. Ви маєте забезпечити себе зарядними пристроями та постійним інтернет-з’єднанням, хай там що. Без описаних пунктів дистанційка неможлива. 

Натомість офіс ніби як надає готові рішення. Гадаю, для багатьох людей це значний плюс.

Складнощі комунікації

Намагаючись щось пояснити іншим людям, я десятки разів подумки промовляв: «Ох, було б легше, якби ми сиділи зараз поряд». Я впевнений, що в погані для мене дні, колеги те саме промовляли подумки в мою адресу. 

Нормальна комунікація на дистанційці можлива, якщо команда підібрана максимально релевантно. У вас немає можливості показати пальцем, відвести за руку, принести щось чи подати. Якщо чийсь рівень кваліфікації сильно страждає, то пояснити процеси онлайн дійсно складно.

Натомість в офісі людський фактор допомагає. Живе спілкування трохи згладжує кути. 

Офіс чи віддалений формат – що обрати?

Пробачте, але немає однозначної відповіді. Наприклад, сьогодні я б не відмовився працювати в офісі. Я знаю, що протягом останніх років вклав до голови багато корисних речей завдяки віддаленому формату. Можливо, настав час щось змінити.

Те саме й з іншими людьми. Вам необхідно спробувати обидва варіанти, щоб прийняти рішення, який формат кращий у конкретному часовому розрізі. А плюси та мінуси завжди знайдуться. Експериментуйте.

Запис Головні переваги та недоліки віддаленої роботи спершу з'явиться на Tsikavo Duzhe.

Я закінчив школу у 2013 році. Загалом у мене є чимало запитань до української системи освіти. Принаймні до тієї, яку застав я. Моя учнівська буденність перепліталася з вчителями радянського вишколу. Більшість з них не втомлювалися повторювати, що раніше було краще, що освіта СРСР не знала собі рівних тощо. 

Насправді серед них траплялися кваліфіковані спеціалісти. Але їхнім суттєвим мінусом були необмежені суб’єктивні судження на тему, ким ми станемо, коли виростемо. Ну, знаєте ось це: «Ти бачиш свої оцінки? Ти підеш мести вулиці!». Я переконаний, що погрози мести вулиці вбили чимало творчих початків та різноманітних талантів учнів. 

На щастя, серед нескінченних застережень траплялися й гідні вказівки та методики вчителів. Я проніс їх крізь роки, аж доки не дійшов до роботи у сфері маркетингу та PR. 

Тепер я хотів би розповісти про 3 взірцевих вчительських поради, які допомогли мені. 

Не бійтеся робити по-своєму

Коли я був у 2 класі, ми отримали примітивне домашнє завдання з української мови. У робочому зошиті було зображено картинку кота, який сидить поряд з акваріумом та дивиться на рибу.

Необхідно було описати побачене декількома реченнями. На кшталт: «Кіт хоче з’їсти рибу. Але він не може її дістати, бо вона за склом. А ще коти бояться води».

По дорозі додому, я з якоїсь причини став розмірковувати, як виконаю це завдання. Раптово в голову прийшла ідея, що можна описати цілу сюжетну лінію. Мовляв, кіт погрожує рибкам, але вони з нього насміхаються. Кіт вирішує забратися на акваріум. У нього не виходить, він провалюється у воду. Рибки метушаться в акваріумі та продовжують насміхатися з кота. З’являється господар, що витягує улюбленця з води. Принижений кіт обіцяє рибкам помститися та йде зализувати рани. Такий собі Том і Джеррі сторітелінг.

Пам’ятаю, що після перевірки цього завдання увесь мій зошит був вщент списаний червоною вчительською пастою. Не дивно, адже у 2 класі ми не знайомі з прямою мовою та й взагалі утворенням складного синтаксису. Я дуже злякався, коли пробігся очима, але в кінці була оцінка 12!

Пам’ятаю також, що однокласники обурювалися, як з такою кількістю помилок оцінка може бути максимальною. Але я знав, що вчитель оцінив моє прагнення. І я також оцінив її меседж.

Цього єдиного випадку виявилося достатньо, щоб я на решту життя зафіксував для себе, що зможу виконувати якусь творчу роботу пов’язану з письмом. В усі подальші твори з 2 по 4 класи я вкладав душу і завжди отримував оцінки 11 чи 12.

З 5 по 11 класи ситуація змінилася. Адже закінчилася початкова школа та з’явилося багато нових вчителів. Завдання стали структурованішими. Типу: «Поясніть у творі-роздумі, який сенс автор вкладає в опис розділу про…». Я часто робив їх абияк і вже не отримував відмінні оцінки. 

Мені це й не було потрібно, адже я завжди пам’ятав свою вчительку початкових класів, яка поставила мені 12 за кота та рибок. Після школи я працював копірайтером, а трохи згодом додав у портфоліо кейси за написання текстів за ціною 100$ за сторінку 14 кеглем.

Думайте, як заробляти гроші

У загальноосвітніх школах ми вивчаємо шалений спектр предметів та тем. Нам розповідають, про розмноження двостулкових молюсків, котангенс та класи неорганічних сполук. 

Але кому з нас розказали, як заробляти гроші? Адже врешті ми проходимо цей довгий шлях навчання, щоб нам платили у майбутньому. І чим більше, тим краще. Я не почерпнув про це корисної інформації у ЗОШ. Але, на щастя, я ще відвідував музичну школу. У цьому напрямку мене чудово зорієнтував мій вчитель гітари.

Він також давав приватні уроки й періодично отримував докори людей за надмірно високий прайс. На це він завжди відповідав: «Я займаюся цим десятки років. Я справжній професіонал, тому мої уроки коштують дорого».

Між нотною грамотою він постійно наголошував мені: 

1. «Ти не повинен соромитися заробляти гроші»;

2. «Ти повинен стати фахівцем своєї справи й брати за це справедливу ціну»;

3. «Ми більше не живемо при соціалізмі. Тепер капіталізм, тому вчися заробляти».

Я мало що розумів, про соціалізм і капіталізм, коли мені було 14. Але я знав, що він правий. Ми жили у провінційному місті. Я постійно бачив, як одні люди намагаються урвати щось задарма, а інші – бояться їх образити. Адже піде дурна слава, адже що скажуть сусіди й т.п. Моя мати також давала приватні уроки англійської мови й завжди брала за них менше, ніж могла б. Чому? Тому що її, як і мене, ніхто не вчив заробляти багато.

Нас навчали за стереотипною моделлю: робіть усі завдання на відмінно; вступайте до університету; отримуйте червоний диплом; показуйте його майбутньому роботодавцеві та працюйте.

Реальність же показала нам людей, яких не цікавлять двостулкові молюски. Усі хочуть реальний досвід та скіли. Гадаю, багатьом з нас було б вигідніше сконцентруватися на чомусь одному та з юного віку навчитися отримувати на цьому фінансову користь. 

Не бійтеся брати відповідальність на себе

У 10 класі я вирішив прогуляти першу пару з англійської мови. Присягаюся, що на решту уроків я збирався повернутися. Я пропускав англійську, бо знав, що буде важка контрольна, яка зіпсує мені картину. Якби я пропустив її, то за поточними оцінками отримав би 9 балів за тему. Це було прийнятно. 

Вештаючись околицями, я випадково натрапив на свого тренера з боксу. Він посміхнувся і сказав, що мене чекатиме розмова на тренуванні. 

Так і сталося. Тренер попросив пояснити, чим я займався в навчальний час. Я описав йому усе вищесказане тими ж словами. Я був переконаний, що це блискуча логіка, і він навіть не почне сваритися. Але він цього не оцінив.

Чому? «Бо чоловік не повинен боятися брати на себе відповідальність», – сказав він. Я задумався. 

Тепер я розумію, що прийняття відповідальності робить нас прямими та чесними. Це високо цінує будь-який адекватний роботодавець. Адекватний роботодавець також вміє виявляти людей вертливих, подібних до мене в 10 класі.

Прийняття відповідальності – це основа, яка дозволяє нам виконувати амбітні задачі. Цей базовий принцип розвиває вміння виходити за межі зони комфорту. 

Запис Поради вчителів, які допомагають учням не загубитися у житті спершу з'явиться на Tsikavo Duzhe.

Це не мотиваційний пост у стилі інформаційного циганства з метою заохочення придбати платний курс. Одразу зізнаюся, що я ще досі навіть не мільйонер. Але починаючи з 2018 року, я пройшов шлях роботи копірайтера-фрілансера з прайсом 7 грн за 1000 символів, до посади маркетолога в компанії на 200 осіб, а згодом і до тімлідерства. 

Ось що я зрозумів для себе, поки крок за кроком розвивав кар’єру у галузі маркетингу:

Не чекайте, що вам почнуть платити більше за відданість компанії

Ви точно бачили вакансії з примітками типу «Перегляд зарплати кожні 6-12 місяців». Певно, ви навіть погоджувалися працювати на таких умовах. Ймовірно, для когось з вас ці умови справді були виконані.

Але я не побоюся вдарити об заклад, стверджуючи, що людей, яких прогнули, більше. Реальна робота завжди містить «але». Ви відпрацюєте свої 12 місяців, але в компанії може початися скрутне фінансове становище. Або ж ваші персональні показники просідатимуть. Або ж компанія почне масштабні процеси, що унеможливлять перегляд заробітної плати. Завжди є але, які стануть сильнішими за вашу вірність.

Хоча справа навіть не в цьому. Людина, котра пропрацювала в компанії рік, 2 роки,чи 10 років – це відданий працівник, вірно? Це можливо. Однак разом з тим постає запитання: хто кому потрібніший?

Адекватний роботодавець цінує вірність. Але він також цінує кваліфікацію. Якщо високий рівень кваліфікації поєднаний з вірністю – вам платитимуть більше. Якщо ж працівник проводить роки, протягом яких рівень його навичок суттєво не зростає, то залежним стає він. Йому ж банально нікуди більше йти. Максимум, на який можна розраховувати – ті самі умови у новій обгортці. Ваш керівник може не виказувати, але він достеменно знає, коли компанія потрібна вам більше, ніж ви компанії. І чергові 6-12 місяців не зіграють визначної ролі. 

Підвищуйте кваліфікацію нон-стоп

Ми вже з’ясували, що тривалість перебування на конкретному робочому місці є другорядною. Першочерговим є розвиток наявних скілів та засвоєння нових. Далі буду з власного експірієнсу.

Я влаштувався працювати середньостатистичним копірайтером. Нічого особливого не вимагалося. Щось пишеш та й добре на тому, знаєте. На той момент, приблизно таку роботу я й шукав. 

Паралельно я думав: «Але ж колись мені таки піднімуть зепешку? Певно, я почекаю пів року чи краще рік». Щоб не гаяти час, я вирішив відправитися до репетитора з української мови. Це було кумедно, адже коли тобі 20+, ти більше не вчиш українську мову. Але я вчив, ловлячи флешбеки зі складнопідрядними та складносурядними реченнями. Це тривало 4 місяці, по завершенню яких я подумав: «А мені точно варто чекати рік, щоб обговорити зарплату?»

Достатньо було 4 місяців. Адже це обґрунтовано:

1. Я став кращим копірайтером, ніж був;

2. Я розумію, що на момент найму вас влаштовував і тодішній рівень;

3. Я зрозумію, якщо у ваші плани не входить утримання кваліфікованішого працівника;

4. Але, будь ласка, зрозумійте також, що в такому разі я час від часу переглядатиму вакансії;

5. Однак я був би радий лишитися тут, адже мені з вами добре.

Слідом я зрозумів, що обмежуватися копірайтингом не варто. Завершив курс з таргетованої реклами, котрий тривав 2,5 місяці. Ще близько 2 місяців намагався шукати замовників, щоб обрости кейсами. А надалі знову обговорив свою заробітну плату, орудуючи тими самими аргументами. І це знову було зелене світло.

Згодом у мене була нова робота. Там я вирішив, що таргетована реклама – це не межа, адже також є контекстна реклама. Це був черговий курс на 2 місяці та ще декілька місяців набуття реальної практики. А далі знову обговорення заробітної плати. І знову зелене світло. 

Ви зрозуміли логіку? Вам платитимуть більше хоч і через 1 місяць, якщо ви належним чином покращите професійні вміння. А якщо й не платитимуть, ви переглянете вакансії, де ваші скіли будуть релевантними. Ви вбиваєте 2 зайців: перестаєте бути залежними та при цьому більше заробляєте.

Не шукайте виправдань, чому не можете вивчати щось нове

Навчальні курси чи репетитори коштують грошей. Це факт. Гроші є не в усіх. Теж факт. Наприклад, у мене їх не було. У 2018 році я крутився усіма способами: брався за безглузді замовлення, щоб заробити трохи більше, просив допомогти родину, влізав у негативний баланс на всіх картках, позичав у друзів. 

Здається, проїзд на метро уже коштував 8 грн на той час. Я їздив на свій перший курс копірайтингу, маючи рівно 16 гривень. Був день, коли 25 копійок закотилися у дірку в кишені. Я ніяк не міг вирушити на перон, доки врешті не дістав їх з підкладки куртки. 

Але я розумів, що все окупиться. Будь ласка, подумайте сьогодні й ви, від чого можна було б відмовитися, аби заплатити за корисне навчання. Я впевнений, що більшість з вас зможе це зробити.

Для тих, хто все-таки не може. Хто не може розраховувати на підтримку рідних або друзів. Я пишу це у 2024 році, і цей рік суттєво випереджає той 2018. Не можете платити за навчання? Вчіть самі! Хоч би що ви не обрали, на YouTube уже є необхідна вам інформація. Так, це важче. Але знову-таки, ваш час окупиться. Ваші страждання окупляться. Кожна хвилина навчання – маленький крок до перегляду заробітної плати. Аксіома. 

Що точно необхідно вивчити

Я не знаю сферу вашої діяльності. Але є база, яка сьогодні знадобиться практично для кожного напрямку.

Англійська мова. Тільки не кажіть, що вам вона не потрібна. Тепер вона потрібна всім, аж надто з початком повномасштабної війни. Наявність гарної англійської розширює для вас ринок праці. В умовах дефіциту робочих місць в Україні, ви переорієнтуєтеся на іноземний ринок. Хоча не будемо ходити далеко. Внутрішній ринок праці також вимагає гарну англійську. У 2014 рівні B1-B2 були перевагою на співбесіді. Тепер же це не перевага, а пряма необхідність.

Спорт. Не з погляду побудови рельєфу вашого тіла. Розглядаємо у контексті роботи вашого мозку. Фітнес допомагає мислити жвавіше. Фізично активна людина легше засвоює нову інформацію. Регулярні заняття спортом – ознака непохитної дисципліни. Непохитна дисципліна – риса професіоналів. Справжній професіонал – регулярний перегляд заробітної плати.

Класична література. Не можете організувати взагалі нічого з вищесказаного? Хоча б читайте! Але читайте визнані взірці. Класична література робить вас цікавішим співбесідником. Це не завадить у вибудові професійних комунікацій.

Запис Чому тобі не підвищують заробітну плату? спершу з'явиться на Tsikavo Duzhe.